Плутонієва "ответочка". Чого варті погрози Путіна ядерною палицею

Плутонієва "ответочка". Чого варті погрози Путіна ядерною палицею

Висуваючи ультиматум США Путін або намагається залякати весь світ та зіграти ва-банк, або ж банально підзаробити грошей на війну+

Інколи з Росії приходять новини, перша реакція на які рефлекторна: ні, ну не може бути, щоб вони це всерйоз. Ну от як зараз, коли Путін вимагає від США компенсацій не тільки за санкції, але й за власні контрсанкції, а інакше Росія щось страшне зробить зі своїми запасами плутонію.

Що саме, уявити важко, бо йдеться про відпрацьовані запаси, але це буде точно щось страшне. Після роз'яснень Пєскова і самого Путіна доводиться визнати — це вони всерйоз.

Уся ця історія з ультиматумом Кремля Вашингтону настільки показова, що її варто розібрати по складовим. Просто для того, щоб усвідомити всю неякісність тієї субстанції, з якої зліплено вимоги Путіна.

А там, нагадаємо, немає хіба що запиту на особистий квиток для Путіна на Марс. Умовою повернення до спільного знищення небезпечного ядерного палива російський президент називає скасування "списку Магнітського", відведення військ НАТО з території Польщі та країн Балтії, повне скасування санкцій та виплату компенсацій — і не лише за санкції, але й за контрсанкції.

Тобто він хоче грошей ще й за продуктове ембарго, яке втілилося в розкатування на камери бульдозерами фруктів та овочів з "неправильних країн" та зробило для росіян голландські сири, французькі вина та іспанський хамон контрабандою.

Кого і нащо Путін лякає ядерною зброєю

Перше, що кидається у вічі — так це те, що путінський ультиматум скидається на "отвєточку" Штатам одразу по кільком пунктам. За відмову спільними бомбардуваннями примусити сирійців до миру та визнати в Путіні великого геополітичного гравця, за натівських військових у російських кордонів, за болючі санкції.

Друге — це грізне слово плутоній. Воно міцно асоціюється в багатьох з ядерною зброєю. А ще з російськими спецслужбами, які полюбляють труїти ним особистих ворогів Путіна.

То що ж, виходить Путін вирішив дійсно полякати Америку "ядерним попелом"? Втім, якщо трохи пригальмувати, то стане зрозуміло, що мова йде про відпрацьоване паливо, яке лише в теорії можна використати для зброї.

Мова йде про його надлишки, з якими обом країнам треба щось робити, але бажано так, щоб кожна знала, що це не будуть нові бомби. Ця історія тягнеться вже довгі роки.

Третє, що кидається у вічі — це те, що Путін грає в улюблену гру диктаторів, які мають червону кнопку і ядерний чемоданчик: "не чіпайте мене, я психований". Ну і цим лише підтверджує побоювання світової закуліси, що маємо справу з мавпою, яка грається з пультом від пускових шахт.

Правда ж напевне в тому, що Путін задумав перетворити плутонієве питання на предмет торгу. Хоча шанси, що американці на це купляться, нульові.

Як і коли виникла ідея з утилізацією плутонію

Договір, який так гучно скасував російський президент — це давня і нудна історія, яка сягає своїм корінням 1998-го року. У ті часи Білл Клінтон та Борис Єльцин підписали декларацію, яка передбачала утилізацію надлишків плутонію, які мали обидві країни.

У 2000 році Москва та Вашингтон домовились про те, скільки ж плутонію вони знищать. Зійшлися на цифрі 68 тонн — по 34 тонни кожна сторона угоди. На той час президентом Росії вже став Путін.

За час існування угоди весь час знаходилися перепони, через які її втілення відкладалося. У 2010 році нібито вийшли на фінальну межу — домовились почати утилізацію в 2018 році.

Усі ці пертурбації зрозумілі. Плутоній — це потенційна ядерна бомба. А з огляду на довгу історію ядерного протистояння "Совєтів" та Заходу, сторони ставились одна до одною з недовірою. Цікаво, що США навіть готові були фінансувати російську програму та виділити на неї $400 млн.

Брехня про те, хто першим змінив умови угоди

Наміри згорнути програму утилізації плутонію у Путіна простежувалися уже давно. Він скаржився, що США одноосібно змінили умови угоди.

Мовляв, домовлялися збудувати підприємства, що спалюватимуть плутоній безслідно, а підлі американці взяли, й не порадившись із ним вирішили відпрацьоване ядерне паливо перетворювати на інертну суміш та закопувати в землю — за словами Путіна, "розбавляючи його та утилізуючи десь у певних ємностях".

"Це означає, що вони зберігають за собою так званий зворотний потенціал, тобто його можна видобути, переробити та знову перетворити на збройний плутоній", — викривав хитрі задуми Пентагону російський президент у квітні 2016 року.

Цікаво, що навіть американські експерти з ядерної безпеки погоджуються з тим, що суто з технічної точки зору Москва має право на претензії до Штатів.

"З технічної точки зору Москва має рацію. США хочуть позбавитись від своїх 34 тон плутонію способом, який не був включений у договір", — розповів "Голосу Америки" президент Фонду Плаушер, який спеціалізується на підтримці ініціатив з попередження розповсюдження та застосування зброї масового знищення Джо Сірінсіоне.

А тепер, як то кажуть, стежимо за руками. Отже, у 2016 році Путін наполягає, що знищувати плутоній обидві країни мають однаково, на принципі паритету — тобто, одним і тим же способом. Але відкриваємо російські ЗМІ за 2007 рік і бачимо... Так-так, Путін та його уряд умовляють американців відмовитись від паритету та дозволити росіянам змінити спосіб, яким вони утилізуватимуть свій плутоній.

Кремль стріляє по двом зайцям однією кулею

У Москві тоді задумали відродити масштабний та амбіційний проект з побудови першого в світі реактора на швидких нейтронах. Тобто такого, який працюватиме на суміші плутонію з ураном. Так можна було і створити утилізатор для плутонію, і видобути з нього електроенергію.

Угода 2007 року, як писав тоді сайт AtomInfo.Ru, мала зафіксувати "остаточну відмову США від усіх претензій до вибору Росією способу утилізації свого плутонію".

Тож американців якщо й варто звинувачувати, так це в довірливості — коли їм знадобились аналогічні поступки з боку Росії вони отримали відкоша.

Російська пропаганда, звісно, одразу ж підхопила спущену їй згори тезу "Росія свою частину угоди виконала, а Штати ні".

З поданої інформації виглядає так, що миролюбні але талановиті російські інженери з нуля створили технологію, яка дозволяє безпечно та з користю використати запаси плутоній. А підступні американці задумали всіх надурити, і зібрались приховати свій плутоній від пильних очей світової спільноти на випадок третьої світової.

Як то кажуть, двох зайців однією кулею — і підлі плани Америки викрили, і своїх вчених похвалили, які ось-ось розкриють секрет повного імпортозаміщення цих триклятих американських технологій. Ну а поки не розкрили — ультиматумом їх!

Хто як витрачав кошти

Уся ця історія з плутонієм є гарною ілюстрацією різниці в підходах до фінансування масштабних проектів у США та в Росії.

Як вже згадувалося, у 2007 році росіяни вирішили розвивати проект першої в світі атомної електростанції на швидких нейтронах. В проект вбухали величезні кошти. За $2,43 млрд було збудовано четвертий реактор Білоярської АЕС — це і є те підприємство, яке в перспективі спалюватиме плутоній. Можна лише уявити, скільки бюджетних коштів "розпиляли" в процесі будівництва.

За словами Джо Сірінсіоне, США спочатку теж планували використати відпрацьований плутоній для виробництва змішаного палива з плутонію та урану. Але реалізація цього рішення виявилась абсурдно дорогою.

"Вартість заводу в Південній Кароліні зросла з початкових $3 мільярдів до $30 мільярдів сьогодні — до того ж вартість продовжує зростати", — відзначив спеціаліст.

Фінансові плани Путіна

Однак, злі язики плещуть, що змішане паливо, та сама суміш урану з плутонієм, що підлягає утилізації, не готове. Але, мабуть, це й не важливо.

Новий реактор дозволить у перспективі утилізувати відпрацьоване паливо з інших АЕС, а це непогані гроші. А якщо Росія виходить з угоди, то можна почекати зі своїм плутонієм та підзаробити на плутонієвих відходах з інших країн.

СРСР свого часу набудував цих АЕС по всьому соцтабору, тож клієнти є. А гроші — на війну, звісно.

Загнаний в кут розслідуванням по "Боїнгу" та різними санкціями Путін підвищує ставки. Застосувати ядерну зброю — це останній аргумент і млао хто вірить, що він на таке наважиться. Але ж хіба хтось вірив, що він наважиться окупувати Крим?


Поделиться​​ новостью:

- «Дегенераты! Порошенко, не стыдно вам? Какая разница между Вами и Путиным?»: Саакашвили выступил с резким заявлением в адрес президента
- Парадокс безвиза. Почему работники уезжают, а зарплаты в Украине растут лишь по чуть-чуть
- Модель Приличного Человека, або 7% здоровых
- Закон о реинтеграции Донбасса усилит власть Порошенко, что противоречит Конституции Украины — Deutsche Welle
- Украина - информгигиена против информнасилия
Октябрь, 04 2016 341

► РЕЗОНАНС
сегодня
за неделю