Сергій Бондарчук: Перше, що зробив Порошенко ставши президентом – заблокував розробку української крилатої ракети

Сергій Бондарчук: Перше, що зробив Порошенко ставши президентом – заблокував розробку української крилатої ракети

Один президент дав йому Героя України, другий - звільнив з посади керівника компанії, яка орудувала мільярдами, третій (як зізнається сам співрозмовник) дав команду «фас», через що він змушений просити тимчасового політичного прихистку в Великобританії.

Його розшукує Інтерпол, однак ми спокійно спілкуємось по скайпу.

Він persona non grata в Росії – за постачання озброєнь до Грузії під час російсько-грузинської війни, однак йому непогано живеться і в Лондоні.

«Постмайданна» прокуратура відкрила проти нього кримінальне провадження, підозрюючи у незаконному привласненні 7,5 мільйонів доларів, однак він називає сьогоднішніх прокурорів нікчемами і постить у Фейсбуці свої фото з лондонських пабів.

Він став депутатом у 2002-му, від блоку Віктора Ющенка, онак за одну каденцію змінив чотири парламентські фракції.

Він входив у керівництво партії "Наша Україна", однак став ініціатором її розпуску.

Він говорить, що Україні необхідні стартапи світового рівня і має амбітні плани повернутися і розгорнути власний стартап.

Він – офіцер СБУ, однак говорить, що в Україні до сих пір правлять бал КДБісти.

І, головне - як людина, яку нічого не стримує у висловах, він заявляє, що президент Порошенко свідомо блокує виробництво української конкурентоздатної військової техніки, оскільки зацікавленій у тривалому конфлікті на Сході і абсолютно не зацікавлений у нашій перемозі.

Словом, сьогоднішній наш співбесідник - екс-керівник Державної компанії з імпорту та експорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт Сергій Бондарчук.

Сергію, ви п’ять років, з 2005-й по 2010-й очолювали могутню кампанію, яку називали державою в державі, яка розпоряджалася колосальними ресурсами і займалася найприбутковішим бізнесом у світі – торгівлею зброю. Але сьогодні ця структура – лише складова Укроборонпрому…

Так, концерн, який зараз очолює Роман Романов, поглинув Укрспецекспорт та його дочірні підприємства, а також підприємства, які були підпорядковані Міністерству промислової політики та Міністерству оборони. Ще за часів Януковича був створений цей великий монстр.

Навіщо?

Аби приватизувати всі ці підприємства в майбутньому. Тому їх треба було зібрати в одні руки – для того, щоб контролювати.

Хоча наша держава повинна, нарешті, зробити стратегічний вибір: чи нам потрібен власний ВПК, чи ні. На жаль, в Україні багато років не можуть дати відповідь на це питання. Бо воєнно-промисловий комплекс будь-якої держави - це складова реальної, а не декларативної, незалежності.

Після розвалу Радянського Союзу Україна отримала третій у світі ядерний потенціал. А це ж не тільки стратегічні ракети, це стратегічні бомбардувальники з крилатими ракетами, це тактичні ядерні комплекси.

Військовий потенціал України за цінами 1991 року складав 850 мільярдів доларів.

Ми отримали майже мільйонну армію з усіма необхідними видами озброєнь, бойової техніки та арсеналами забезпечення, ми отримали наукові інститути, навчальні заклади, сотні підприємств ВПК. У нас був «нуль» зовнішнього боргу. А сьогодні ми маємо десятки тисяч вбитими та пораненими, втрачені території, фількину грамоту, яка зветься Будапештський меморандум, розвалену економіку і 72 мільярди доларів зовнішнього боргу.

 

Повертаючись до нашого військово-промислового комплексу, - які саме галузі, на ваш погляд, ми втратили?

Ну, наприклад, літакобудування. Я маю на увазі концерн «Антонов». Ніхто ж не займається розбудовою цього світового бренду. Адже «Антонов» - дійсно світовий бренд, який багато років постачав свою продукцію десяткам країн світу. На жаль, ще на початку сучасної історії України дуже «розумні» керівники підприємства порізали стапелі літака АН-124 «Руслан».

Одного разу я був у відрядженні в Іраку, мав ділову зустріч з Еріком Прінсом, президентом компанії "Blackwater", це така маленька приватна армія, але в Іраку вони були основними логістами по забезпеченню армії США. І Прінсон тоді мені сказав: «Сергію, скільки ти зможеш дати мені "Русланів", стільки й візьму,бо це найкращий літак у світі!».

То що нам заважає захоплювати світовий ринок авіаційних перевезень? Тим більше – маючи для цього всі можливості? А ми маємо стагнацію в авіабудуванні.

Або – нещодавній провал у роботі українсько-французької комісії в галузі озброєння і військової техніки…

Можна детальніше?

Ми мали декілька напрямків співпраці з французами - це і побудова українського корвета, і модернізація МІ-24 спільно з компанію "Sagem", а також розробка системи зв'язку, в якій приймала участь французька компанія "Tales".

Багато років пустопорожніх переговорів, а на фініші - "нуль".   

Чому нуль?

Тому що ми спершу підписали документи про співробітництво з французами, але в один прекрасним момент, навіть не розірвавши попередні договори, закупили американські радіостанції Harris, зняті в США з виробництва ще 11 років тому.

 А французи пропонували не тільки самі радіостанції, а й технології. Бо розробка і створення системи зв'язку - це десятки мільярдів гривень.

…Розумієте, ми розповідаємо про те, що, мовляв, Франція - ненадійний партнер, який завжди буде дивитися в бік Росії. Але як можна розраховувати на якісь стратегічні відносини, коли мільярдне замовлення ми вириваємо у французів з рук і відаємо, без пояснень, американцям?

А французька корпорація могла би стати нашими лобістами перед своїми політиками. Тобто наші ідіоти, вибачте, я по-іншому не можу сказати, свідомо втрачають серйозних стратегічних партерів.

Тому що, знаєте, у військовому бізнесіне так багато говорять, просто багато роблять.

Це ви натякаєте на свою роботу в Укрспецекспорті?

…Якщо говорити про мою роботу в Укрспецекспорті, то коли я тільки прийшов, це 2005 рік, дохід компанії був 380 млн доларів. В 2010 році, коли мене звільнив Янукович, дохід складав 830 млн доларів. Головним конкурентом в цій сфері для нас завжди була і є Росія. Тобто, ці гроші ми забрали з російського ринку. Для мене Укрспецекспорт - це не просто компанія, яка торгує зброєю. Це компанія, яка є авангардом української економіки, яка мала можливість за рахунок специфічного військового бізнесу спілкуватися з керівництвом інших держав. А коли ти маєш стосунки з керівниками інших держав, і, найголовніше, маєш їхню довіру, ти можеш розвивати будь-яку іншу галузь.

Коли ми заходили, наприклад, у Чад і терміново відправляли туди літаки зі зброєю, ми розуміли, що Чад у майбутньому будуватиме залізницю, щоб постачати нафту на побережжя Середземномор`я, і розуміли, що нам треба просувати інтереси українських підприємств, які мають виробництво колісних пар, вагонів, рельсів.

Тобто, ви стверджуєте, що подібні схеми співпраці з іншими країнами сьогодні знищені?

Наші керівники займаються лише популізмом і піаром, привласнюють собі досягнення минулих років. Наприклад, «Бар’єр» (український протитанковий ракетний комплекс розробкикиївського КБ «Луч», - ред.) був виготовлений ще в 2006 році. БТР-3Е (бронетранспортер з колісною формулою 8×8, - ред.) так само був зроблений ще в часи, коли я був в компанії, і я так само є його співавтором.

Нам довго розповідали, що нам необхідні американські ракети Javelin (у перекладі - «дротик» американський переносний протитанковий ракетний комплекс – ред.), і як тільки вони з’являться, ситуація на фронті відразу зміниться. Але для мене і для багатьох, хто обізнаний в військовій справі, абсолютно очевидно, що аналогічна українська ракета вражає цілі на відстані п’яти кілометрів і коштує у п’ять разів дешевше.

Тобто, розумієте, я роблю висновок, що ці люди (сьогоднішня влада – ред.) не хотіли воювати по-справжньому, для них це не війна. Тому їм треба було робити такі, знаєте, димові завіси, пояснювати, чому вони не воюють.

Ще в 2014 році, у березні, були успішно поведені іспити української крилатої ракети (назву умовно «проект Н»). В 2014 році! В березні місяці! І ми сподівались, що дуже швидко вона буде стояти на озброєнні в ЗСУ.

Але, на жаль, як тільки Петро Порошенко став президентом, він призупинив розробку української крилатої ракети.

Він про це оголосив на першій свій нараді в АП.

Ви були на тій нараді?

Ні, на цій нараді були інші люди. Я просто не можу називати прізвища тих людей, тому що це їм нашкодить. Але я переконаний, що в майбутньому, коли будуть проводитись розслідування цих справ, все буде доведено. Я про це заявляю відповідально. Якщо хтось хоче мені заперечити, він може подати на мене до суду.

 

Добре… Отже, як ви стверджуєте, на нараді в Адміністрації Порошенко заявив, що розробка української крилатої ракети призупиняється. Він це якось аргументував?

Він сказав, що вона (розробка, - ред.) призупиняється і він повідомить, коли ми почнемо це розвивати далі.

А як він це пояснив?

Ну, президент нікому нічого не пояснює, він просто вважає, що достатньо того, що він про це сказав як головнокомандуючий, як стратег.

А у вас особисто є пояснення, чому він це зробив?

Перш за все, я хочу наголосити, що це – українська ракета, яка на сто відсотків зроблена з українських деталей, тобто ми не залежимо ні від кого в світі, щоби мати і виробляти ці ракети. Більше того, таку технологію в світі має максимум сім країн. Тобто ви розумієте, що от в цьому якраз і є наповнення слова «незалежність». Хоча я його не дуже люблю, тому що вважаю, що нам треба відійти від слова «незалежність» і говорити за «суверенітет». Тому що ми – суверен…

А поняття «незалежність» нам нав’язали КДБешники ще в 1991 році.

Але це емоції, вибачте.

Нічого страшного.

…Отже, якби ми мали цю ракету, то, якщо говорити між нами, вона би могла прилетіти одному нашому «другу» в Кремль прямо в кабінет.

Ця ракета може запускатися і з землі, і з моря і з повітря. Згідно міжнародних зобов'язань, такі ракети не можуть мати дальність польоту більш ніж 300 кілометрів, але в воєнний час, при необхідності, вона здатна летіти до тисячі кілометрів. Мені важко знайти приклад в історії, аби керівник країни відмовився від власного сучасного озброєння, яке давало можливості зрівняти свої сили з силами противника. На таке здатний тільки боягуз, бездарність…

Але для цього, аби мати цю ракету, треба мати бажання і відповідальність за країну, за людей і за той момент історичний, в якому ти опинився. А коли ти розумієш, що тобі треба робити ґешефт, то краще, щоб такої ракети не було. І ти завжди зможеш сказати: ви знаєте, ми звернулися до всіх країн світу, бо нам треба зброя, але нам її не дають. Хоча він прекрасно розуміє, що ніхто нам нічого і не дасть.

А я стверджую, - і за це всі причетні ще понесуть велику відповідальність, - що дуже багато хлопців загинуло в Донецькому аеропорту через те, що наші протитанкові засоби, такі як «Бар’єр» (український протитанковий ракетний комплекс розробки київського КБ «Луч», - ред.), «Скіф» (українсько-білоруський протитанковий ракетний комплекс, розроблений київським КБ «Луч» і мінською компанією «Пеленг», - ред.) (тобтоте, що ми зробили і випробували ще в російсько-грузинській війні 2008 року)  - все це не застосовується в АТО!

А я стверджую, що ні один танк не зміг би підійти на прямий постріл до будівлі Донецького аеропорту (якби ця техніка була на озброєнні в армії, - ред.)...

А якби не зміг підійти танк, не змогла би підійти й піхота, розумієте? Тобто, прямого контакту між людьми не було би. І не було би тих втрат, не було би тих калік, які з’явилися після Донецького аеропорту.

Тому для всіх цих людей, - я маю на увазі тих, хто при владі, Порошенко і компанія, - для них це не війна, це засіб отримати владу і утримувати її якомога довше. І як тільки закінчиться війна, вони зникнуть. І вони це знають.

Ви справді вірите, що колись почнеться розслідування усіх цих справ?

Переконаний.

А що повинно статися, щоб ці розслідування розпочалися в Україні?

Ну, по-перше, кардинальна зміна влади, - а не заміна, знаєте, як цукеркової обгортки. До влади мають прийти люди, які світоглядно є українськими.

А у «сьогоднішніх» - у них попереду непрості часи випробувань та відповідальності за скоєне. Стільки пролити людської крові, а вона ж просто так, як вода у пісок, не зникне, вона буде стукати і шукати справедливості, і цим справам немає строку давності.

Вашингтон, де Голь, Ататюрк, Манергейм - ці прізвища відомі всім. А прізвища тих, які правлять сьогодні в Україні – дрібних та продажних – історія викреслює з пам'яті.

Президент, - згідно Конституції, - гарант прав і свобод громадян. Але громадяни України вже відчули, що таке його гарантії. Вони нічого не варті. Він так само є гарантом певного олігархічного договорняка. Хоча й олігархи вже відчули, що таке гарантія від Порошенка. І хоча я не Нострадамус, але я розумію, що він найближчим часом просто зникне.

Як зникне?

Буде замінений на іншу людину.

Давайте повернемось до української крилатої ракети. Скажіть, будь ласка, яка її доля сьогодні?

Що зараз відбувається з ракетою, я не знаю, тому що я поза межами країни.

Спілкуєтеся з людьми, займаються цим питанням?

Спілкуюся, але не можу про це говорити.

Гаразд, але ж і американських ракет ми не закуповуємо?

А нам їх ніхто не дасть.

Чому?

Тому що американці розуміють: коли вони нам щось дадуть, то це з’являється на наступний день у Москві.

Як це?

Розумієте, поки ми не викорчуємо тих агентів КДБ чи ФСБ, які сидять в Україні, до тих пір нічого хорошого в Україні не буде.

Американська ж розвідка працює, вони розуміють: якщо вони віддадуть нам певні технології, ці технології завтра з’являться на іншому боці…

 

 

А таке поняття як державна таємниця - в країні не існує?

Воно існує на папері. Але от поясніть мені, чому міністр фінансів у нас була з американським паспортом? Втім, - це неважливо, який паспорт – російський, американський, французький чи новозеландський.

У нас просто працював десант іноземців з доступом до державної таємниці.

То скажіть мені, будь-ласка, яка це таємниця? Як можуть зберігати державну таємницю люди, які не вважають Україну державою? Насправді, вони її просто використовують як територію.

Давайте повернемося до ситуації з нашою оборонкою…

Я знаю, що відбувається певна робота в конструкторському напрямку, однак все це можна було зробити ще в 2014 році. Але чому ми повинні були втратити такий серйозний час, втратити темп.

У вас є пояснення, чому?

Тому що, по-перше, світоглядно для них це не війна. Це було зрозуміло по тому, як здавався Крим. Я військова людина, і я собі тільки можу уявити, що відчував офіцер, який кожну хвилину чекав наказу захищати свою Батьківщину. Тому що військова людина – це людина романтична, яка зробила свій вибір. Вона тренується і живе для того, щоб в один прекрасний момент, - коли буде необхідно, - виконати завдання по захисту свого народу. І от ця людина, офіцер , знає, що «зелені чоловічки» починають тероризувати півострів Крим. Вона чекає команди і такої команди не отримує.

Я розумію, що люди, які отримали тоді владу, не могли допустити військового конфлікту. З різних причин. Я не знаю, хто їм радив - посольство США чи Держдума Росії. Мені це нецікаво. Але у нас був історичний момент, коли Турчинов зобов’язаний був віддати наказ захищати свою землю…

А війна на Сході, на моє тверде переконання, була потрібна Порошенку для того, щоб стати президентом у один тур.

Подивіться фото з військових нарад 2014-го: Порошенко, Гелетей, Аваков, Шкіряк… З шести людей на фото лише один - військовий. Вони навіть карту не орієнтували на місцевості…

А відносно того, що відбувається в Україні зараз, дуже влучно сказав персонаж із фільму «17 миттєвостей весни». Пригадуєте діалог між Штірліцем і генералом, коли вони у поїзді їдуть, салямі ділять. Коли Штірліц запитав: «Ви що, не довіряєте нашим керівникам?», генерал відповів: «Вони - єфрейтори в генеральських чоботах».

Так от, сьогодні нами керують єфрейтори в генеральських чоботах.  

Суспільство не може не бачити, що на Сході відбувається щось не те. Все-таки, є у нас люди, які здатні мислити і ці люди не можуть не розуміти, що можна було по-іншому вирішити цей конфлікт. Чому суспільство пасивно спостерігає за усім цим?

Мені дуже не подобається, коли українські політики говорять, що «народ не той». Таке враження, що вони прилетіли з Марса і що у них, дійсно, голуба кров і дуже біла кістка. Хоча вони з Хацапетовки вилізли, вибачте. І цю Хацапетовку з них ніяк не можна витравити.

Тому я вважаю, що, по-перше, у нас немає еліти. У нас є правлячий клас. Тому що еліта повинна виконувати одну зі своїх головних функцій – виховувати суспільство. Бо «еveryday рeople», тобто людину, яка не переймається політичними проблемами - її дуже легко обманути. Люди сподіваються, що політики зроблять їхнє життя кращим. Але наші політики просто використовують людей для того, щоб отримати владу. Нічого більше.

…Знаєте, я мав можливість спілкуватися з нашими олігархами і пробував їм донести одне: якщо ти найбагатша людина в Східній Європі, ти не мусиш носити «крокодилові шкарпетки», ти мусиш жити адекватно до того рівня, який існує в твоїй країні, розумієте?

Я одній людині подарував ідею. Я кажу: ну ти ж – найбагатша людина в Україні, побудуй український університет в Каневі. Університет світового рівня, серйозну альма-матер в Східній Європі. Запроси туди професорів англійських, американських, зроби так, щоб українські діти могли отримувати освіту безкоштовно. Сюди поїдуть вчитися із Казахстану, Азербайджану, Росії, Білорусії, Польщі... І ти отримаєш агентів впливу, тому що вони повернуться додому і будуть згадувати час свого навчання в Україні, як найкращий час в своєму житті. Вони запам’ятають український пиріжок, українську дівчину чи українського хлопця, вони будуть нашими агентами. В хорошому сенсі. І ти станеш людиною, якій український народ пробачить те, що ти зробив свого часу.

Тому що олігархи не розуміють одного – український народ не вважає легітимним їхній капітал.

А якщо він нелегітимний, цей капітал, вони не можуть його передати у спадок. І що відбувається? Зникає один олігарх, а інші олігархи, як павуки, роздирають його капітали. От що ми маємо.

Це ідіоти, які мають мільярди, а витрачають, вибачте, на силікон, літаки, яхти і все таке інше, дрібне і смішне. Замість того, щоб зробити якийсь унікальний український startup.

Він погодився, цей олігарх?

Ні... На жаль, люди, які зараз при владі, продовжують свою гру в наперстки Вони обдурюють. І все.

Розумієте, проблема в тому, що усі наші президенти не породили по-справжньому український капітал. У нас нема жодного олігарха-українця. Хай він буде олігарх, але українець. Оцього немає. Немає олігарха з українським банком, немає олігарха з українським «телевізором», розумієте?

Якщо вже ви згадали наших попередніх президентів, я хочу вас спитати про Кучму і про «Кольчугу». Ви входили до складу тимчасових слідчих комісій парламенту з перевірки достовірності фактів незаконного продажу Україною зброї іноземним державам. У тому числі, займалися розслідуванням скандалу щодо продажу Іраку, на який були накладено міжнародні санкції, комплексів «Кольчуга». Всім відомо, що ці розслідування так нічим і не завершилися.

По-перше, що я хочу сказати, «Кольчуга» - це пасивна радіостанція. Тобто все, що вона може робити, - бачити і слухати ефір. Тому я вважаю, що скандал з «Кольчугою» - це був скандал проти президента Кучми для того, щоб усунути його з посади.

 

Ну а хто був ініціатором цього скандалу, на ваш погляд?

Перша країна, яка не зацікавлена, щоб Україна була сильною, - це, безумовно, Росія. Хоча, якщо бути відвертими, мало хто і  Східній Європі, і в Західній Європі зацікавлений у цьому. Ні, реверансів було дуже багато. Але у нас є «прекрасний» папірець, який називається Будапештський меморандум. І його виконання чудово демонструє, як до нас ставляться насправді.

Ми знаходимося в агресивному середовищі і ми це повинні усвідомити. Ніхто не хоче, щоб ми були сильною, заможною країною, тому що тоді ми станемо конкурентами.

І мені, українцю, соромно, що українська влада з нас робить націю аутсайдерів. Знаєте, це дуже небезпечно. Нам потрібні перемоги, а нам нав’язують програші.

Це свідомо нав’язується, і це не просто так робиться.

Міжнародний суд ООН відмовив у тимчасових заходах проти Росії за позовом України щодо тероризму. "Україна не дотрималася стандартів доказової бази", - заявив представник судуЦе ще одна поразка?

Безумовно погано, що Росію не визнали країною, яка фінансує тероризм, але, відверто кажучи, я мало вірив у якесь інше рішення суду. Уявіть собі ситуацію, якщо би суд визнав Росію країною, яка фінансує тероризм. На наступний день навіть гвинтик маленький ніхто Росії не зможе продати. Тобто, це рішення тектонічного масштабу. І не розуміти цього – треба бути просто ідіотом. Вибачте.

Для того, щоб подавати такий позов, треба було спершу провести дуже глибинні переговори з усіма країнами Великої сімки.

Натомість тепер Міжнародний суд в Гаазі наполягає на тому, що і Україна, і Росія повинні виконувати Мінські домовленості. Але вибачте мені, це зрадницький документ. От що мене хвилює…

І, тим не менше, ви заявляєте, що ви – оптиміст. На чому тоді він базується?

На тому, що популізм сьогоднішніх дуже швидко лопне на фоні того економічного зубожіння, до якого вони довели наших людей. Штучно довели. Я наголошую: штучно! Просто взяли і з людей зробили жебраків.

Я коли в Англії розповідаю, що пенсія в Україні 50 фунтів – мені не вірять.

Тому що 50 фунтів – це сума, яку англієць витрачає на ланч.

Саме тому - повертаючись до вашого попереднього питання про відповідальність суспільства - я не можу звинувачувати суспільство. Неможливо від людини, яка не знає, чи зможе нормально поїсти наступного разу, чекати високої політичної культури. Це несправедливо.

І коли я спостерігаю за тим, що відбувається в українській політиці, я розумію, що все це – перегній. Сьогодні зникає все старе - старі економічні зв’язки, старі економічні підприємства, зникає стара когорта олігархів. І готується ґрунт для чогось абсолютно нового.

Тому що головний капітал, який є в Україні, - це люди. Це головний наш капітал. Я знаю багато розумних, фахових людей, які здатні не займатися дурнею, а працювати. Знаєте, Турчинов на початку російської агресії проводив по вісім годин наради. По вісім! Скажіть мені, будь-ласка, про що можна вісім годин говорити? Це ж якесь нездорове самолюбування. Вибачте, ні попісяти сходити, ні бутерброд з’їсти. Ну це ж ідіотизм. Але все це поступово зникне. Єдине, про що жаль, - що ми маємо свій термін використання. Тобто, у нас є межа нашого життя. Для мене головний ресурс – час. Та все одно я оптиміст.

Знаєте, Укрспецекспорт дав мені можливість зрозуміти, яку країну ми маємо. От серйозно. Я проїхав 45 країн світу, я бачив, у яких умовах живуть люди, якими ресурсами володіють, яку історію вони мають. І зрозумів, що ми просто не розуміємо, яку унікальну країну дав нам Господь. Але я знаю, що в добрих руках, справних руках, з цієї країни можна зробити діамант.

Як ви оцінюєте роботу Укроборонпрому за останні три роки?

Зараз Укроборонпром підпорядкований безпосередньо президенту і управляється безпосередньо ним. І це абсолютно неправильно. Ця структура повинна бути підпорядкована уряду і управлятися урядом.

Чому?

Тому що у президента немає обов’язків займатися управлінням, господарською діяльністю будь-якого підприємства. Він відповідає за зовнішню політику, за національну безпеку і оборону, але він не повинен займатися гайками, мастилами чи технічними розробками. У нього є достатньо контрольних функцій. Перш за все, через РНБО. Контроль, а не управління. Це різні речі.

Але в зв’язку з тим, що у нас президент – це людина-оркестр, тобто він повинен грати на всіх інструментах одночасно, він не може собі дозволити, щоб хтось інший, окрім нього, управляв цією галуззю.

Більше того, в нього є бізнес-інтереси в цій сфері, ми це бачимо по тендерам, які проводяться. Мені незрозуміло, навіщо купувати для армії автомобілі МАЗ, які збираються на підприємствах «Богдан» у Білорусі, замість того, щоб купувати український КрАЗ.

Навіщо інвестувати в іншу країну, маючи своє власне підприємство? Тільки тому, що він на цьому заробляє. Розумієте? Але так не має бути. Президент не може мислити категоріями ґешефту.

Ви стверджуєте, що всі звинувачення на вашу адресу сфальсифіковані…

Я на сто відсотків знаю, що з приводу мене була дана вказівка безпосередньо Петром Порошенком. Починаючи 2002 року, з парламенту, ми працювали разом, ще в бюджетному комітеті. І потім, коли я став директором Укрспецекспорту, а він дуже хотів управляти мною, я сказав: «Цього не буде, бо в мене керівник – президент України, якщо ти хочеш про щось поговорити, йди до нього, президент поставить мені завдання, і я буду його виконувати». В мене є приклади, коли я не дав йому можливість забирати підприємства у людей…

 

Які ваші особисті перспективи? Ви – громадянин Великобританії, ви плануєте продовжувати жити в Англії?

Ні-ні. Я – громадянин України, в мене тільки один паспорт. Більш того, я продовжую вважати себе офіцером Служби безпеки України, куди повернувся в 2014-му році. Я був направлений у Великобританію у відрядження, на навчання від СБУ. І тому все те, що відбувалося проти мене, застало мене тут. Тому не зовсім справедливо, коли я читаю, що я – втікач. Я не повернувся просто, але я не втікач. Мені соромно втікати від людей. Просто я зрозумів, що мені буде краще захищати себе і українську позицію, коли я буду не у Лук’янівському СІЗО чи десь в буцегарні, а буду на вільній території. І розповідати англійським, європейським політикам, партнерам, що відбувається в Україні. Мій статус зараз: я – людина, яка просить політичного притулку у Великобританії. Тимчасово. Тому що все одно я себе бачу в Україні, я повернусь в Україну, я буду розбудовувати справжню Україну.

А суд триває?

Ні, зараз суду ніякого немає.

Але прес-секретар генпрокурора повідомила, що ще на 24 березня було призначене судове засідання, на якому визначать дату екстрадиційних слухань.

.… Це просто свідчить про їхнє невігластво і непрофесіоналізм. Тому що вони пишуть речі, які не відповідають дійсності. Вони не розуміють, що Англія – це не Печерський суд, і не Київський окружний суд. Тут існує система, і їй по барабану, що думають чи говорять в Генпрокуратурі України. Англійці діють згідно свого законодавства. Тому… Я на початку нашої розмови говорив, що я не коментую певні дії, але можу сказати, що Генпрокуратурі треба буде довго чекати, коли почнеться засідання з приводу моєї екстрадиції.

источник

Поделиться​​ новостью:


- Михаил Саакашвили предупредил барыгу Порошенко, что его ждет суд Линча
- ПАНТЕОН.... МЕДВЕДИ... ПАЛАТА.... ТЮРЬМА
- Упыри из власти открыто убивают патриотов (ВИДЕО)
- Сергій Дацюк ВИЙТИ ЗА МЕЖІ
- Украинцам подняли цену на газ на 23,5%
- Как Порошенко «борется» с офшорами (ВИДЕО)
- Михаил Саакашвили пожелал Путину и Порошенко &Ko крепкого здоровья...
- Кровавые боги Керчи...
- В Украине заработала горячая линия, куда можно "стучать" на нечестные субсидии у других
- Как из-за лоббизма гнусного порохобота страдает украинская армия — Бутусов
18:51Май, 02 2017 4843

добавить "БЕЗЦЕНЗОР" в закладки!

► РЕЗОНАНС
сегодня
за неделю