Хрещатик. Хто володіє головною вулицею України

Хрещатик. Хто володіє головною вулицею України

Якщо подивитися на Хрещатик очима юриста, який вивчив реєстри власників комерційних площ – магазинів, офісів, ресторанів, розташованих на головній вулиці столиці... стає цікаво

Головна вулиця столиці поділена між донецьким мільярдером, держмонополією, сім'єю бізнесмена родом з 1990-х, півмільйоном кооператорів та родичами двох колишніх мерів Києва.

Уже п'ятий рік поспіль мер Києва Віталій Кличко, приходячи на роботу, може спостерігати з вікна свого офісу столичну артерію №1 – короткий (лише 1,3 км), але широкий Хрещатик. І думати про те, що багатолюдна вулиця, як і весь Київ, перебувають у його міцних руках.

Але якщо подивитися на Хрещатик не очима мера, а очима юриста, який вивчив реєстри власників комерційних площ – магазинів, офісів, ресторанів, розташованих на головній вулиці столиці, – то господарем тут виявиться зовсім не київська влада.

З 119 тис. кв. м комерційної нерухомості – все, чим багатий Хрещатик, – левова частка належить кільком приватним підприємцям: чинному мільярдерові, людині з 1990-х,трьом близьким родичам колишніх мерів. А ще – державі, держмонополісту, муніципальним органам і півмільйону осіб, об'єднаних у монструозну структуру.

Повний список усіх власників комерційної нерухомості Хрещатика, виділивши з них десятку найбільших.

 

Редакція використовувала інформацію про власників квадратних метрів на головній столичній вулиці, доступ до якої забезпечила юркомпанія Investment Service Ukraine. Та своєю чергою вивудила її з чотирьох офіційних джерел: держреєстру майнових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, держреєстру іпотек і єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

З цими даними НВ звернувся до бази YouControl, яка веде список юросіб, створений на підставі моніторингу офіційних відомостей контрагентів. За допомогою цього ресурсу визначила кінцевих бенефіціарів компаній, які володіють комерційною нерухомістю в будинках на Хрещатику.

Найбільшим власником торгової нерухомості на вулиці №1 виявився гість міста – колишній житель Донецька мільярдер Рінат Ахметов. Йому належить тут лише один будинок, але найпросторіший – Центральний універсальний магазин, ЦУМ. Його загальної площі 45 тис. кв. м вистачило для того, щоб зробити свого власника лідером серед всіх хрещатицьких рантьє.

Ахметов більше ніж удвічі випередив держкомпанію Укрпошта – №2 в рейтингу власників комерційної нерухомості на Хрещатику. А бронзовим призером став бізнесмен Григорій Габович – той самий чоловік з 1990-х, соратник підприємця Семена Юфи.

Крім того, на Хрещатику залишилося безліч місць, які досі контролюють попередники Кличка – скандальний "мер-виконроб" Олександр Омельченко і ще скандальніший "мер-мільйонер-співак" Леонід Черновецький. Точніше, не вони самі, а їхні найближчі родичі або колишні члени сім'ї.

Йдеться про сина Омельченка, а також про братів Супруненків – Олександра і В'ячеслава. Перший – депутат Верховної ради з фракції Воля народу, а другий, молодший, колись був зятем Черновецького.

Кличко ж як керівник територіальної громади столиці розпоряджається лише 1,7 тис. кв. м на Хрещатику – це 11-те місце в загальному заліку.

 

Ахметов Центральний

Головна комерційна перлина Хрещатика – ЦУМ.

У перші роки незалежності він – тоді ще не настільки величезний – потрапив до рук трудового колективу. Але в 2002-му ЦУМ частково викупив уродженець Дніпра Валерій Мазур, екс-міністр промисловості країни.

За словами самого Мазура, придбати акції підприємства йому запропонувала директор магазину, яка побоювалась рейдерського захоплення.

Новий власник пообіцяв не звільняти персонал і без проблем скупив ті цінні папери ЦУМу, які опинилися на руках співробітників магазина.

Через вісім років рейдерського захоплення почав побоюватися вже сам Мазур. Тому що МВС ініціювало перевірку фактів порушення законодавства під час приватизації ЦУМу, а маловідомі компанії оскаржували в суді правомірність виведення з держвласності будівлі універмагу.

Всі хвилювання завершилися у вересні 2010-го – тоді новим власником ЦУМу стала компанія Еста Холдинг, яка належить Ахметову. Суму угоди сторони не розголошують.

Через кілька років будівлю закрили на реконструкцію. У 2016-му цей процес, який коштував Еста $100 млн, завершився. ЦУМ відкрив свої оновлені торгові зали, сумарна площа яких кардинально збільшилася – з 9 тис. до 45 тис. кв. м.

Тепер в колишньому флагмані радянської торгівлі продають преміальні і люксові бренди.

"Ми задоволені цією інвестицією", – заявили в прес-службі Еста Холдинг.

Пошта і лихі 90-ті

Другим за ранжуванням власником Хрещатицької нерухомості є держкомпанія Укрпошта. Їй належить величезний будинок Головпоштамту, що виходить однією стороною на майдан Незалежності.

Сьогодні цей сталінський колос (побудований в 1950-і) площею 20 тис. кв. м примітний хіба що тим, що Укрпошта надала частину його приміщень – 1,5 тис. кв. м – інтернет-супермаркету Розетка.

Дітище Владислава Чечоткіна отримало приміщення на відкритому конкурсі, заплативши за 60 місяців оренди трохи більше 1 млн грн. Офлайн-магазин тут Розетка відкриє до новорічних свят.

По іншу (від Головпоштамту) сторону Майдану, за Будинком Профспілок, у будівлі під №14, де розташовані готель Хрещатик і Будда-бар, зосереджені комерційні володіння сім'ї Габович. У сумі їм належить тут трохи більше 14 тис. кв. м торгової нерухомості.

І якщо Головпоштамт – це привіт з СРСР, то Григорій Габович – привіт з лихих 1990-х.

У перші роки незалежності він був компаньйоном знаменитого Семена Юфи, власника споживчого товариства Меркурій, українського аналога фінансової піраміди МММ.

Габович був і серед батьків-засновників не менш знаменитого столичного речового ринку Патент, який у 1990-х був головним базаром країни і розташовувався на Республіканському стадіоні.

Юфа, якого влада підозрювала у створенні багатомільйонної афери з коштами вкладників, у 1994 році виїхав до Ізраїлю. А до України повернувся лише в 2015-му, коли глава МВС Арсен Аваков розпустив Управління з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ).

Навесні цього року Юфа розповів в інтерв'ю газеті Сегодня: "Я не аферист і не жертва. Нічого не вкрав. Нікого не обдурив. Просто так склалися обставини, що довелося залишити Україну". Мовляв, на початку 1990-х столичний УБОЗ вирішив, що Меркурій пов'язаний з організованими злочинними групами, а самому Юфі почали погрожувати.

Габович після від'їзду Юфи став співвласником інтернет-провайдера Lucky.Net.

Сьогодні він пішов у глибоку тінь, і вийти з ним на зв'язок НВ не вдалося. А його родина якщо і з'являється на сторінках ЗМІ, то виключно завдяки жіночій її частині. Так, дочка Габовича Марина дружить з Мариною Суркіс, дочкою співвласника ФК Динамо Ігоря Суркіса. А його невістка Поліна Габович здобула популярність як світська левиця.

Не вдалося отримати від Габовича коментар про те, як їм дісталася торгова нерухомість на Хрещатику. У фірмі Меркурій, співвласником якої є син Григорія Габовича Юліан, редакції повідомили, що поговорити з господарем зараз не можна. І коли він з'явиться на робочому місці, їм невідомо.

Поліна Габович не захотіла коментувати тему фамільної нерухомості на Хрещатику: мовляв, сама вона займається виключно сім'єю.

 

Кооператори, щасливі брати і вітчизняний реп

У топ-5 найбільших власників торгової нерухомості на Хрещатику входить ще й ціла армія українців – приблизно 0,5 млн осіб. Всі вони пайовики радянського рудимента – об'єднання кооператорів Укоопспілка. Йому належить багатоповерховий будинок на розі Хрещатика та Інститутської площею 12,4 тис. кв. м.

Укоопспілка посідає четверте місце за контрольованими приміщеннями на Хрещатику і успадкувала від СРСР цілу низку різних об'єктів нерухомості не тільки в Києві, а й по всій Україні. А ще "кооператори" відомі тим, що їхніх керівників періодично підозрюють у корупції.

Схожі підозри переслідують і пару людей, яка піднялася на п'яте місце рейтингу НВ. Це брати Супруненки, що колись представляли родину Черновецького.

Супруненки володіють кількома юрфірмами і майже 90% в Асвіо Банку – фінустанові з головним офісом у Чернігові. Вона посідає 27-ме місце серед усіх банків країни за розміром капіталу.

Олександр Супруненко як депутат у своїй е-декларації за 2017 рік вказав цілу низку бізнес-структур, що належать йому і членам його сім'ї. Про заможність парламентаря говорить хоча б той факт, що тільки в готівці – беручи до уваги різні вклади – він зберігає $2,5 млн і €1,4 млн. І може собі дозволити дати в борг якійсь третій особі $2,8 млн.

Але жодних відомостей про комерційну нерухомість на Хрещатику в декларації Супруненка немає – вона оформлена на пов'язані з братами фірми.

Велика частина з нині контрольованих ними площ на головній столичній вулиці – 5 тис. кв. м з 9 тис. – мають свідоцтва про право власності, видані Головним управлінням комунальної власності (ГУКБ) Київською міською державною адміністрацією (КМДА) в 2006-2012 роках. Якраз тоді столицею керував Черновецький.

Як пояснює Володимир Піщіда, юрист судового блоку Investment Service Ukraine, подібний правовстановлюючий документ ГУКБ може означати приватизацію комунального майна.

На той момент місцеві ради могли за законом провести аукціон або просто дозволити якій-небудь компанії викупити комунальний об'єкт.

Саме шляхом викупу міської власності, за даними liga.net, до структур Супруненка перейшла нерухомість за адресою Хрещатик, 44а – місце, де ще з радянських часів розташовувався книжковий магазин Знання. Його площа – 928 кв. м.

Тепер колишнім Знанням, за даними держреєстрів, розпоряджається компанія Старий квартал. Серед її засновників – фірма Паладіс і Юридичний центр Еквітас, власниками яких ув реєстрах (і е-декларації старшого з братів) вказані Супруненки.

Як переконався НВ, підставою для отримання Старим кварталом права власності на магазин стало свідоцтво, видане ГУКБ.

Супруненки через підконтрольні їм компанії володіють приміщеннями ще в кількох будинках на Хрещатику.

Серед них є і будівля під номером 48. Колись тут розташовувався магазин Арго-Аутлет. Але нині весь фасад закритий рекламним щитом.

У комерційних площ цього "захованого" будинку є, крім структур Супруненків, й інші власники – ТВ-оператор Поверхность і компанія Поверхность-інвест. Через низку фірм вони пов'язані з Іриною Горовою, екс-дружиною репера Потапа.

Також серед бенефіціарів Поверхности в держреєстрах вказана Тамара Церковнюк, зареєстрована на Кіпрі. Вона ж власник мережі кінотеатрів Лінія кіно. Її партнери в цьому бізнесі – депутат Сергій Тарута і Олександр Ткаченко, керівник телегрупи 1+1.

Минулого року генпрокурор Юрій Луценко звинуватив Олександра Супруненка в несплаті податків і пообіцяв ініціювати процес зняття з того депутатської недоторканності. Але далі слів справа не пішла.

В'ячеслав Супруненко в 2011-2014 роках перебував у міжнародному розшуку за звинуваченням у розбійному нападі. Нинішнє його місцезнаходження редакція визначити не змогла.

НВ спробував отримати у Супруненків коментар щодо їхньої власності на Хрещатику. Але телефони старшого брата, зазначені ним на сайті ВР, не відповідали. Так само мовчали і номери юрфірми Захисник, яку депутат вказав своїм місцем роботи до обрання в Раду. Там же, за даними на кінець 2016 року, повинні були працювати його брат і дружина.

На запит редакції у Facebook Супруненко-старший теж не відповів.

Син від батька

Серед "господарів" Хрещатика є чимало інших персонажів з минулого.

Найпомітніший з них – підприємець Олександр Омельченко, син колишнього мера, і пов'язана з ним компанія Argo.

Це українсько-ізраїльсько-бельгійське підприємство володіє мережею магазинів відомих світових брендів по всій країні. Деякі з них фірма привезла в Україну першою – наприклад, Lee&Wrangler і Big Star. Також компанія продає одяг марок Benetton, Reebok, Mango, Miss Sixty та інших.

Співвласником компанії є офшор Каітріа Холдінгс Лімітед, чий кінцевий бенефіціар – Олександр Олександрович Омельченко.

На Хрещатику основні володіння Argo розташувалися в районі Бессарабського ринку. Там у неї майже 3,8 тис. кв. м у будинках №50 та 52, де розташовані магазини Reebok, Benetton, Desigual.

Елітна нерухомість у Argo з'явилася в 2001-му – цим роком датовані свідоцтва про право власності, видані ГУКБ. Той час був серединою довгого десятирічного періоду, протягом якого головою КМДА працював Омельченко-старший.

Саме в 2001-му градоначальник (Омельченко-старший) запропонував орендарям приміщень у будинках №50 та 52 (Омельченко-молодшого) відремонтувати їх власним коштом і викупити за пільговою ціною.

Як писав раніше журнал Forbes Україна, на ремонт одного з приміщень площею 1,9 тис. кв. м компанія Argo витратила понад $31 тис. А потім ще внесла $100 тис. на соціально-економічний розвиток міста. І стала власником нерухомості, витративши на кожен її "квадрат" менше $70 – приблизно в 20 разів менше ринкової ціни.

 

Серед дрібніших "господарів" Хрещатика виявивили колишнього депутата від Партії регіонів Тетяну Засуху. Її агрофірма Світанок володіє приміщеннями площею 800 кв. м, розташованими на 7 – 8 поверхах будинку №6. Решта будівлі, на першому поверсі якої розташований ресторан Mafia, записано на Київську облраду.

Саме обласні депутати у вересні 2013 року дозволили Засусі приватизувати частину будівлі. Адже та, будучи орендарем, відремонтувала зайняті Світанком приміщення за 3 млн грн.

Фірмі Засухи, чий чоловік довгі роки керував Київською областю, облрада дозволила приватизацію без аукціону. Хоча всі інші об'єкти, які депутати відчужували тої сесії, пішли на конкурсні торги.

Два роки тому облрада вирішила решту будівлі продати Світанку, але в реєстрі власності досі записаний старий власник – Київська область.

Історій сумнівних відчужень на Хрещатику вистачає. Так, 500 кв. м будівлі №24а, де зараз розташований ресторан Шато, фігурують у кримінальній справі Миколи Присяжнюка, екс-міністра агрополітики часів Віктора Януковича. За інформацією Генпрокуратури, колишній чиновник погодився вилучити з держвласності будівлю, де мав розміститися апарат його міністерства.

У ГПУ впевнені: своїми діями Присяжнюк завдав державі збитків у розмірі 13 млн грн. І влітку минулого року колишньому міністру оголосили про підозру в незаконній приватизації будинку. Зараз слідчі продовжують розбиратися в цій справі.

У ній, до речі, фігурує чинний голова Фонду держмайна (ФДМ) Віталій Трубаров. На момент передачі будівлі в комерційне користування цей чиновник керував київським відділенням ФДМ.

Солодке місце

Інтерес бізнесменів і всіляких родичів можновладців до Хрещатика зрозумілий: найдорожча вулиця всієї України.

Ціна 1 кв. м торгової нерухомості в центрі Києва, за даними консалтингової компанії Увекон, становить приблизно $1,7 тис. Тобто один лише Ахметов контролює на Хрещатику нерухомість, яку можна продати мінімум за $66 млн.

І гроші тут не лежать мертвим вантажем, а працюють: столична вулиця – це ще й найдорожчі орендні ставки міста.

До Євромайдау арендувати торгові площі на Хрещатику можна було виходячи з розрахунку $200 – 250 за квадрат. Так стверджує Євгенія Локтіонова, директор компанії Українська торгова гільдія (UTG). Подібна ставка – це рівень центру чеської і фінської столиць – Праги та Гельсінкі.

Останнім часом Хрещатик "сповз" до рівня Варшави або Будапешта. Але все одно залишився одним з найдорожчих місць країни – середня орендна ставка тут становить $80 за квадрат.

Локтіонова впевнена: у міру відновлення економіки цей показник подолає зворотний шлях – у сторону Праги і Гельсінкі. "Орендні ставки залежать від потоків [клієнтів]", – пояснює експерт UTG. А на Хрещатику туристи та інші потенційні покупці є завжди.

джерело

Поделиться​​ новостью:


- Макс Бужанский: Народ против
- Юрий Касьянов: Общество прекрасно знает, что власть не только жадная, глупая, но и попросту тупая
- Из-за взрывов на складах Украина потеряла 40 процентов всех боеприпасов - журналист
- ХРОНОЛОГИЯ ГРАНДИОЗНОГО ОБМАНА ОТ ГЖМ
- У нас шанс еще есть. Пока, есть. На пороге будущего...
- Розстріли будуть. Коли будуть? Коли оберете Президента Перемоги - Святослав Стеценко
- При такой ГРОЙСМАНОМИКЕ уровень жизни народа Украины НИКОГДА НЕ ПОВЫСИТСЯ !
- В 2019 году она посадит Порошенко
- Что такое ЗРАДА?
- Всеукраинская газовая камера)... Восторженные лохи сожрут любую ложь в патриотической одежде
11:27Сентябрь, 23 2018 689

добавить "БЕЗЦЕНЗОР" в закладки!

► РЕЗОНАНС
сегодня
за неделю