Экс-президент Порошенко тоже поплясал на костях миллионов украинцев, погибших во время Голодомора

Они такие же националисты, как их отцы и деды – коммунисты

Так вышло, что я могу судить о событиях 1932-1933 годов по воспоминаниям своей бабушки, коренной киевлянки, капитана медицинской службы, род которой уходит в столетия.

Об этом пишет в Фейсбуке известный экономический эксперт Алексей Кущ.

Она вспоминала, как их призвали весной 1933 года.

Бабушка руководила отрядом медицинской службы, который заходил в села Тальнивского района Черкасской области.

В их задачи входила «дезинфекция сел» и уколы глюкозы выжившим. Они собирали трупы по хатам, свозили их в братские могилы, присыпали известью и засыпали землей.

В это время села были окружены войсками НКВД.

Она видела мать, которая съела своих детей и проводила ее психиатрическое освидетельствование.

Этот день не может вмещать политику даже в дозировке корпускулы.

Я не представляю, чтобы какой-нибудь политик Израиля во время дня поминовения жертв Холокоста попытался бы выяснять отношения со своими политическими конкурентами во время визита в Яд ва-Шем, мемориал Катастрофы.

В этом плане, явление Порошенко к мемориалу Голодомора, который в этот день попытался рассказать о том, как он и его «команда» приняла кучу ненужных законов в парламенте – это днище нашей политики.

Это политический «танец» на костях миллионов украинцев, спекуляция на смерти, настоящая некрополитика, когда ради возврата к кормушке, старые политики готовы использовать любой повод.

Такие же националисты, как их отцы и деды – коммунисты.

Ряженые в «вышиватные» тоги. Готовые облачаться в траур ради возврата к власти. Фарисеи, открывающие бизнес в России, водящие дружбу с российскими пропагандистами и забывающие об этом, когда это «политически выгодно».

Порошенко не мог не знать о Голодоморе задолго до Майдана. Но это не остановило его от открытия фабрики в Липецке. Это, как если бы израильский политик открыл бы конфетную фабрику в Тегеране, а потом лил крокодиловы слезы в в Яд ва-Шем.

Закономерно, что эти лицемеры были спущены в политический утиль. Память миллионов жертв оскорбляют подобные политики, которые конвертируют в политический «капитал» голодную смерть.

***

На сайте порошенковской партии также приведены его вчерашние высказывания:

«У цей день я згадую, що я і наша команда брали участь у прийнятті великої кількості законів. Законів, які відіграли величезну роль в державотворенні України. Загалом я порахував, що їх було більше 600. І про децентралізацію, і про безвіз, і про європейський вектор розвитку. Але абсолютно окремим рядком стоїть закон, який був прийнятий 28 листопада 2006 року. Закон про увічнення пам’яті Голодомору  і визнання Голодомору геноцидом. У розвиток цього велика кількість законів – про декомунізацію, про розкриття злочинів імперії – дозволяла нам робити цей внесок у формування державності», – сказав Порошенко журналістам. 

«Роль цієї правди дуже важко перебільшити, бо це правда, як Україна рятувалася від імперії, яку роль відіграла імперія у знищенні українського народу. Мільйони українців з небес благали для того, щоб правда про їх вбивство, про геноцид проти всієї нації нарешті стала доступна світові», – зазначає п’ятий Президент. 

Він наголосив, що з 2014 по 2019 роки зусиллями українських дипломатів, політиків, діаспори велика кількість держав визнанала Голодомор геноцидом українського народу. «Це теж – розкриття правди світові», – зазначив Порошенко, особливо відзначивши резолюції обох палат Конгресу США. 

«Ми будемо робити все, щоб захищати цю правду. І дуже шкода, що в Україні на державному рівні не відзначався День Гідності і Свободи – вперше з 14-го року. Дуже шкода, що вперше на 24 серпня, на День Незалежності замість військового параду на святому Софійському майдані демонструють «шльопки-ушльопки». Дуже шкода, що і тут ми не бачимо в цей день президента під час акції «Запали свічку», – зауважив Порошенко. 

«Я дуже сподіваюся, що це не є проявом «какая разніца». Я дуже сподіваюся, що прийде розуміння, що Голодомор – це не про минуле і не тільки про імперію. Голодомор і вшанування пам‘яті мільйонів українців – це про наше європейське майбутнє, яке точно не лежить у сфері інтересів російського окупанта», – переконаний п’ятий Президент.