Епископ Віктор (Коцаба): Діти «низької якості»?

Держава повинна захищати дітей і гарантувати їм вiдповiднi права. Згідно міжнародних норм, кожній дитині надаються можливості та умови для розвитку

Нещодавно один український політик зробила гучну і скандальну заяву. Мовляв, потрібно стерилізувати безробітних батьків, щоб від них не народжувалися діти «низької якості». Пізніше інший політик заявила, що 1 вересня на Донбасі в школу пішли діти, які виросли в стані війни і «просиділи по підвалах, у войнушках, нечесані-немиті».

Обидві ці заяви стосуються не тільки елементарної людської етики чи християнських принципів, які не дозволяють вважати інших людей, і в першу чергу дітей, «недосконалими», але й букви закону.

Держава повинна захищати дітей і гарантувати їм вiдповiднi права. Згідно міжнародних норм та домовленостей, кожній дитині законом забезпечується захист, і надаються можливості та сприятливі умови для фізичного, розумового, морального та духовного розвитку. Дитині гарантується право на освіту та захист здоров’я. Це означає, що завдання чиновників та політиків полягає не в тому, щоб вирішувати, хто з дітей є достойним цих прав та свобод, а хто ні, а докладати зусиль, щоб вони були максимально забезпечені для всіх.

З іншого боку, у нас не може бути дітей «низької якості», тому що кожна особистість – неповторна й особлива. Людина створена за образом і подобою Божою, і діти, без сумніву, найкраще виражають присутність Бога посеред нас. Вже пізніше, спілкуючись з дорослими, діти поступово втрачають чистоту і святість, перетворюючись на образ та подобу дорослих. Саме тому завдання дорослих – зробити так, щоб наші діти були кращими за нас.

Люди, наділені владними повноваженнями, мають бути вкрай обережними у своїх висловлюваннях. Будучи публічними особами, вони певною мірою формують свiдомiсть інших людей. Разом з тим, політики, навіть виражаючи свою власну точку зору, мають обов’язково зважати на думку тих, хто віддав за них свій голос.

Це стосується i висловлювань з приводу дітей, які живуть на Донбасі у стані війни, яку не вони розпочали. Ці нещасні діти не причетнi до вiйськових дiй, а тільки потерпають вiд них. Діти ще не встигли наробити помилок, тому у подіях на сході нашої держави немає їхньої провини. Помилки роблять дорослі, через що страждають діти.

Втiм, рано чи пізно приходить час виправляти те, що спричинило біду і війну. Прийде час і у нашому випадку, хочеться цього комусь чи ні. Припинення вiйни має бути нашою спільною метою. І чим швидше ми перейдемо від слів до діла, тим швидше Господь наблизить до нас мирне небо над головою.