Костянтин Корсун: ЗЕ-призначення пробили вже і кібер-дно!

Петров-Щигаль Корупціонери керують країною. Тепер офіційно. Щонайменше – кібербезпекою. Здобули

Петров-Щигаль

Корупціонери керують країною. Тепер офіційно. Щонайменше – кібербезпекою. Здобули.
Сьогодні Кабмін прийняв “судьбоносне” рішення: звільнив Голову Держспецзв’язку Валентина Петрова і призначив Юрія Щиголя.

Спочатку скажу за Петрова. Бо обіцяв декому.
Не можу назвати пана Валентина прям експертом з кібербезпеки, сорі.
Але дещо на ній все ж розуміється, наскільки це можливо зробити, якщо усе життя працювати у державних структурах.
А ось людина сама по собі розумна та адекватна.
Закінчив КІМО та Києво-Могилянську академію, навчався у Німеччині, США та Великій Британії, працював у аналітичному відділі ДКІБ СБУ, в РНБО, три роки працював секретарем національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО. У жовтні 2019 був призначений Головою ДССЗЗІ. Кандидат політичних наук.
Тобто з головою у дядьки все дуже ок. Після призначення на посаду почав був вичищати корупційні барикади у Держспецзв’язку, руйнувати схеми, виганяти покидьків, рішал та корупціонерів. Вищали так – аж гай шумів.

А ще почав працювати над новим законом про кібербезпеку. Проект Закону, чесно кажучи, слабенький, і я його розкритикував на шмаття, але там є одне раціональне зерно: вивести усі кібер-завдання (у тому числі CERT-UA) з числа задач ДССЗЗІ. Це я підтримую. Хоча із запропонованим сценарієм передачі всього кібер до КМУ – категорично не згоден. Але сьогодні не про то, я про то вже багато разів писав.
Коротко кажучи, я не у всьому згоден був з паном Валентином стосовно стратегій та візій розвитку кібербезпеки в країні, але завжди його поважав. Нормальна адекватна людина. З якою не соромно поздоровкатися та навіть працювати.

Звільнений пан Петров з посади Голови ДССЗЗІ був під приводом типово-дурним і абсолютно «лівим»: нібито він, Валентин Петров, не зберіг державні бази даних. Яких в країні понад 340 штук, за безпеку яких відповідають купа різних відомств, в яких працюють або криворуки, або відверті корупціонери, які самі продають ті бази направо і наліво, і вже років так з 20, коли пан Голова ще не був ніяким паном Головою, а просто студентом Валіком.

Тобто до Петрова чисто доколупалися «а чого без шапки». Мабуть, комусь захотілося поставити на його місце свою людинку для виконання специфічних завданнячок.
І хто ж обійняв цю посаду замість Петрова?

Такий собі Юрій Щигаль. Фігура настільки одіозна, що аж мурахи по шкірі.
Восени 2015 року був затриманий на гарячому при отриманні хабара.

Прізвище там не вказано, але якщо покопирсатися у документах та судових рішеннях, а особливо в архіві Управління внутрішньої безпеки СБУ – все знайдеться і підтвердиться. Взяли його під білі рученьки разом з його тодішнім начальником Вадимом Довженцем. В УВБ СБУ розслідуванням займався Олександр Кривошея, а колишній начальник УВБ Олександр Саппа також може багато цікавого розказати за ту справу. Поцікавтеся, хто має можливість.
Та справа закінчилася тим, що заявника примусили забрати заяву і провадження прикрили. Хоча теперішній Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України піврочку таки провів на нарах під слідством.
Але ця дрібна прикрість на завадила пану Юрію у подальшій стрімкій кар’єрі.
З Дніпропетровська його перевели до Києва, де він отримував посаду за посадою: заступник начальника відділу, начальник відділу, заступник начальника Управління, начальник Управління. І не тільки тому, що займався «рішаловом», мутними питаннями, кришуванням та наїздами на бізнес.
Найголовніше у кар’єрному зрості – мати надійний дах, могутнього протеже. А він у пана Юрія завжди був.
Серйозна людина. Могутня. Заступник Голови СБУ Володимир Горбенко, про якого на сайті СБУ написано дуже цікаво:

«404

Сторінку не знайдено

Швидше за все, сторінки не існує. Або ви помилились, коли вводили адресу в рядок браузеру. Повторіть ввод ще раз або перейдіть на головну.»
Ідеальна кар'єра чекіста, ящитайю.

До речі, пан Горбенко якраз курує профільний кібер-департамент СБУ, відомий під назвою ДКІБ. Його стараннями звільнили колишнього керівника ДКІБ з 20-річним досвідом і призначили «К»-шніка з нульовим досвідом. «К»-шніки – це те саме, що мусора-БЕПівці, тільки цінник у них вище.
У якому стані зараз знаходиться ДКІБ, я писав нещодавно.

Що ще відомо про нового Голову ДССЗЗІ?

Пересувається на білому Range Rover, звісно, не внесеному в декларацію.
Звісно, у кібербезпеці або хоча б у ТЗІ-КЗІ, або хоча б у чомусь – не розуміється ані на йоту. Це така кадрова політика чинного політичного режиму, хто ще не зрозумів.

Пофіг, що недалекий, шахрай, пройдисвіт, корупціонер, рішала, мутний тіпок; головне – відданий, а ще краще – на добрячому гачку. Щоб без зайвих запитань виконував будь-яку команду «шефа», а особливо напередодні місцевих виборів, під час яких чинною владою будуть задіяні нові схеми під вивіскою «сучасні цифрові рішення для голосування». Щоб слухняний хлопчик без питань підписував будь-які ліві папери на різні Дії, виступав на захист всього, чого накажуть, легітимізував криворукі поробки жижиталізаторів, переконував зевиборців самим собі вдягати кібер-кайданки.

А ще зі слухняним Головю Держспецзв’язку зручно пиляти гроші «на кібербезпеку»: бюджет, гранти, технічну допомогу. Тут якраз на підході 38 мільйонів доларів від USAID Уряду США.
До речі, недоброзичливці подейкують, що саме пан Юрій Щигаль та очолюваний ним підрозділ ДКІБ СБУ свого часу доклав зусиль до розвалу кримінального провадження стосовно багатомільярдних розкрадань у Державному центрі кіберзахисту Держспецзв’язку .

А тепер його самого призначають керувати тим самим відомством, яке (нібито) відповідальне за кібербезпеку країни. Тобто фактичної відповідальності там немає зовсім, зате грошей – просто море-окіян, ще на сто рендж-роверів вистачить, і собі, і дітям, і онукам. І босам, звісно.

Як це все назвати, куди ми котимося, у яку саме прірву і чим (та коли) усе це закінчиться – напишіть вже самі, у мене вже немає на це сили і літературних слів. А для непарламентських обертів є кращі за мене фахівці.

Скажу лише те, що вкрай рідко пишу публічно: це капець, шановне товариство.

Kostiantyn Korsun