ОСТАННІ СТАНУТЬ ПЕРШИМИ

Чому варто голосувати за РНС Михайла Саакашвілі

1. РНС МС – політична партія в класичному розумінні. І це важливий критерій для голосування 21 липня. Для РНС МС не було проблеми сформувати виборчий список. Список членів партії автоматично став списком, який партія подала в ЦВК.

Люди приєднувалися до РНС МС у той період, коли Михайло Саакашвілі був у вигнанні. Вступ до партії не був пов’язаний із жодними преференціями чи кар’єрними перспективами. Люди вступали в партію, яка була в радикальній опозиції до режиму Петра Порошенка. Це перевірені люди. Це люди, які не мають корисливої мотивації. А це є гарантія того, що в парламенті вони не братимуть хабарі за лобістські законопроекти. Вони не зрадять партію і не відступлять від ідей, які їх об’єднали. РНС МС – це є ідеологічна партія. А таких обмаль в Україні.

Партії, які формуються на хвилі успіху політичного лідера, – не здатні пережити політичну кризу. Показовий приклад – БПП. Щойно Петро Порошенко втратив посаду президента – усі його прихильники розбіглися. За прикладом далеко ходити не треба – Володимир Гройсман. Він перший зрадив Порошенка. А служив вірою і правдою, забувши і про совість, і про честь.

І це не випадковість. Це закономірність. Так було з усіма «партіями влади». І так буде й зі «Слугою народу». Щойно спаде хайп довкола Володимира Зеленського – люди, які нині клянуться йому у вірності, почнуть шукати «запасні аеродроми». Бо на першому місці для них – корислива мотивація.
Партія ж повинна формуватися в опозиції. Це гарантія того, що до її лав увійдуть не пристосуванці, а люди, які здатні на усвідомлене служіння ідеї. Саме такою і є РНС МС.

2. РНС МС поділяє правоцентристську платформу. На першому місці для партії – боротьба з корупцією, яка є не моральними девіаціями окремих чиновників, а системною проблемою України. Наголошу: корупція в Україні – це система, яка створювала всі роки незалежності. І коли люди, котрі сиділи в високих кабінетах чи в парламенті, заявляють тепер, що вони боротимуться з корупціє, то це не просто брехня, а брехня свідома й цинічна. Бо ці люди і є уособлення корупції. Вони зайняли свої кабінети й проходили до парламенту тільки тому, що погоджувалися грати за корупційними правилами.

Це стосується абсолютної більшості українських політиків і чиновників, які вже зрослися з екранами телевізорів. Це стосується і Юлії Тимошенко, і Володимира Гройсмана, Ігоря Смешка, і звісно, Петра Порошенка. Вони – плоть від плоті тотальна українська корупція. Це навіть стосується Анатолія Гриценка. Так, немає фактів, які свідчили б про його корумпованість. Але він не викривав корупційні афери. Не апелював до громадськості. Не підіймав громадськість на протести. Він лише споглядав. А країні потрібні борці.

3. РНС МС непохитно обстоюватиме суверенітет і територіальну цілісність України. Михайло Саакашвілі краще, ані ж будь-хто знає, що таке російська агресія, що таке російські інформаційні диверсії, і якими продажними та байдужими можуть бути європейські бюрократи. Армія й оборонна промисловість – це пріоритет для РНС МС. Солдат і офіцер, який присвятив життя захисту Батьківщини, – пріоритет для РНС МС.

Нині Петро Порошенко знову виголошує патріотичні промови. Але, як написано в одній відомій книзі, дерево пізнається за його плодами. «Плоди» ж Петра Порошенка ми знаємо: Іловайськ, Дебальцево, Донецький аеропорт. Патронний завод в Україні не збудовано! Про що ще казати, характеризуючи «зусилля» Петра Порошенка зі зміцнення обороноздатності?

Петро Порошенко небезпечний і нині. Порошенко розколює патріотичні сили України. Порошенко – корупціонер і зрадник, який, за змовою з Путіним, дозволив Віктору Медведчукові повернутися в українську політику. Порошенко здав Путіну-Медведчукові найвпливовіші телевізійні канали. Путінська пропаганда, мета якої – розкол України, – поширюється безперешкодно.

На тлі Петра Порошенка навіть Віктор Медведчук – «цілісна» особистість. Медведчук не приховує своєї ненависті до України. «Опозиційна платформа – За життя Путіна!» – партія окупації України. І Віктор Медведчук не робить із цього таємниці.

Петро ж Порошенко – фальшивий від «а» до «я». Він злодій і зрадник, який виголошує патріотичні промови. Він ховається за маскою патріота, але робить це тільки для того, аби знов обкрадати Україну і, спільно з Медведчуком, сіяти розкол.

Жодного голосу «Європейській солідарності» Петра Порошенка! Він повинен піти в забуття, в якому ним цікавитиметься тільки прокурор, котрий розслідуватиме його корупційні афери! Якщо Петро Порошенко залишиться в політиці – він і далі розколюватиме патріотичні сили, спокушаючи людей лукавими промовами. А нині Україні потрібна єдність. І того, цілком логічно, якщо патріотично налаштовані виборці віддадуть свій голос за РНС МС.

4. До патріотичної громадськості звертається Святослав Вакарчук. Показові висловлювання Вакарчука: я звертався до Порошенка, я просив Порошенка, я говорив Порошенкові… Це слова не політика. Політик звертається раз чи двічі. Потім він апелює до громадськості. Політика – це комунікація з суспільством. Це переконування громадськості у своїй правоті. Політика – це не прохання. Політика – це вимоги, які виголошує вулиця. Вакарчук цього не розуміє. Бо він – не політик. Він інший. Він – один із найталановитіших музикантів України. Але політика і музика – це різні сфери діяльності.

Вакарчук – бог, коли з ним музиканти «Океану Ельзи». Але в парламенті, Вакарчук буде сумним видовищем. У Верховній Раді від нього не буде жодної користі. І попри особисті симпатії до Вакарчука – голосувати за нього жодного сенсу. Інтереси патріотичної громадськості здатен захисти РНС МС.

5. Під час президентських виборів патріотична громадськість розкололась. Частина, проклинаючи день виборів, проголосувала за Петра Порошенка; частина, не плекаючи особливих ілюзій, – за Володимира Зеленського; а два відсотки виборців – зіпсували бюлетені.

Соціологічні служби не включають РНС МС до опитувальників, хоча не гидують запитувати респондентів про неймовірних фріків, на кшталт Шарія (вибачне, що написав це слово). У даних соціологічних служб прихильники РНС МС фігурують у графах «інші політичні партії» та «виборці, які не визначилися». І звернувшись до цифр, можна бачити, що РНС МС має велику електоральну базу. Насамперед – це патріотично налаштований електорат.

Нині РНС МС здатен подолати розкол патріотичних сил. Ті два відсотки виборців, для яких були неприйнятними і Порошенко, і Зеленський, – це люди, котрі нині можуть сміливо голосувати за РНС МС. Десятки тисяч тих, котрі просто не прийшли на дільниці – люди, які хочуть голосувати за реальних політиків, а не за фейки, – тепер сміливо можуть голосувати за РНС МС. Патріоти країни, голосами яких хизується Петро Порошенко, – це виборці РНС МС, які можуть не соромитися свого вибору. Патріоти країни, які голосували за Зеленського, аби відсторонити від влади корупціонера та зрадника, – це виборці РНС МС.

Всім нам, кому не байдужа Україна, треба лише прийти на дільниці 21 липня і заявити про свою позицію. РНС МС – останній у виборчому бюлетені, номер 22. І хай станеться так, як написано в одній відомій книзі:
І ОСТАННІ СТАНУТЬ ПЕРШИМИ!

Валентин Бушанський