У всіх у них були різні приводи – вбивство журналіста, результати президентських виборів, проект податкового кодексу, непідписання угоди про євроасоціацію.

Але причина для всіх була одна – соціальні протиріччя в українському суспільстві.

Жоден з «майданів» не став Революцією.

Тобто, не змінив Систему соціальних, економічних та політичних відносин.

Соціальним та громадянським сподіванням українців не було суджено справдитись 2014-го.

Під час останнього «майдану» до влади в Україні прийшла найбільш реакційна та компрадорська фракція великого капіталу.

Ця стаття була написана понад чотири роки тому.

Йдеться про те, що для визискування українців компрадорський капітал встановив режим з тоталітарними тенденціями.

І що для тоталітарного (не плутати з авторитарним) режиму необхідні тоталітарні рухи.

Роль яких, як інструмент режиму разом з силовими каральними структурами, виконують ультраправі та відверто нацистські угруповання.

Насправді ще півтора роки тому українці проголосували проти такого стану речей.

Але за Зеленського все залишилось як за Порошенка.

Володимир Чемеріс

- Белый дом недоволен, но Украина на него хер положила!
- Каждому россиянину, взявшему в руки оружие должно быть страшно
- Помощь Украине от США. Чем Путин-Huylo может ответить?
- Несколько новостей, которые формируют глобальные тренды в мире
- Люди в основе своей — трусы и приспособленцы
- Батько наш Мандела или треск и нищета украинской пропаганды
- Как спикер Джонсон ярко "поимел" президента Байдена