Валентин Бушанський: МОВЧАННЯ ПРЕЗИДЕНТА! УКРАЇНА НА ПОРОЗІ ПЕРЕВОРОТУ

«Зеленський-наш?!»

Володимир Зеленський лише місяць перебуває на посаді президента. За цей місяць президент відвідав Брюссель, Париж і Берлін. Зустрівся з євробюрократами, президентом Емманюелем Макроном, канцлером Ангелою Меркель. За підсумками цих візитів ПРЄ проголосувала за зняття санкцій з Росії.
Це рішення ПРЄ було б неможливе без відповідної позиції Франції та Німеччини. Безперечно, підчас зустрічі з очільниками згаданих країн пану Зеленському ставилося питання про зовнішньополітичний курс України. І тут є два варіанти:
– або пан президент не зрозумів питання,
– або не зумів дати чітку відповідь.
Є, звісно, і третій варіант, який набагато невтішніший: пан Зеленський повідомив пану Макрону та пані Меркель те, про що досі не сказав українському народу: він згоден капітулювати перед Росією.
Зовнішньополітичний курс України – це те, що найбільше цікавить наших Західних союзників. Інформацію щодо цього питання вони отримують зі ЗМІ. І тут треба віддати належне Росії: їхні пропагандисти зробили все можливе, аби витлумачити перемогу Зеленського як відмову України від активного протистояння Росії, як згоду на капітуляцію.
Питання щодо зовнішньої політики України, звісно, ставились і послам у Києві. І кожен з послів, проаналізувавши публічні виступи президента України й офіційні заяви, підготовлені пані Мендель, дав чітку і просту відповідь: ми не знаємо; ми не знаємо, яка позиція України щодо анексії Криму, щодо війни з Росією, щодо імовірності того, що Україна піде на поступки Росії. Президент Зеленський на цю тему не висловлюється, а міністра закордонних справ в України немає.
Відтак, усе, що залишалось очільникам європейських країн, – вірити російським ЗМІ, які поширювали повідомлення в стилі «Зеленський-наш!».
Усе, за що боролась Україна п’ять років, пішло прахом!
За п’ять років, були вкрадені гроші, на які можна було створити армію, здатну захистити Україну. А за місяць втрачено і союзників, які, ввівши санкції, стримували Росію від продовження агресії.
А на цьому тлі Віктор Медведчук продовжує скуповувати інформаційні канали. І, подейкують, уже нагострив зуби й на «Інтер». Навіщо танки, якщо можна окупувати свідомість українців? Навіщо війна, якщо Україну можна примусити до капітуляції без жодного пострілу, лише навіявши думку про недоцільність опору агресору? Навіщо завойовувати Україну, якщо можна привести до влади проросійських політиків, які, видаючи закони іменем України, самі знищать Україну?
Росія завойовує інформпростір України, а президент Зеленський мовчить. Росія готує в Україні антиконституційний переворот, який здійснюватимуть її представники в парламенті, а президент Зеленський мовчить.
Єдина політична сила, яка здатна протистояти антиконституційному перевороту в парламенті, – Рух нових сил Михеіла Саакашвілі. Але руками мстивих ворогів Саакашвілі РНС позбавляється права брати участь у парламентських виборах.
На вибори піде «Слуга народу» – партія, якої немає, і на чолі якої стоїть Дмитро Разумков, усі принципи якого зводяться до одного: в жодному разі не розмовляти українською.
На вибори іде «Голос» Святослава Вакарчука – партія, якої немає.
Йде Опозиційна платформа Путіна, яку очолюють відомі патріоти Росії Юрій Бойко та Віктор Медведчук.
А ще йде дрантя, котре залишилось од партії влади Петра Порошенка.
Звісно, що за вибори без Юлії Тимошенко?
От і все. Є президент, який за місять розвалив антиросійську коаліцію. Є президент, який за місять відзначився тільки акцією з реклами шаурми. Є президент, який за місять ані слова не проронив на захист права і демократії в Україні. Є президент, який не помічає, продовження російської інтервенції. І є український народ, який теж мовчить.
За традицією, діяльність президента оцінюється через 100 днів. Не певен, що через 100 днів деструктивні процеси в Україні не набудуть такої незворотності, за якої будь-які оцінки вже будуть непотрібні.