ТОМУ ЩО МАЮТЬ САМОПОВАГУ! ЯК ПОЛЬЩА (НА ВІДМІНУ ВІД …) ЗАХИЩАЄ СВІЙ РИНОК ЗЕМЛІ

Ці закони діють уже 99 років. А що в Україні? Ну, що ... ЗЕ!

Україна ще нещодавно мала зовсім непоганий земельний кодекс.
Але гаразд. Сьогодні про Польщу.
Спершу трішки статистики.
Земельні діялянки сільськогосподарського призначення складають 60% площі Польщі.
Ліси (власність держави) складають 29,6% площі Польщі.
Узагалі одна третина площі Польщі це власність держави і органів місцевого самоврядування.
Не можна купити земельної ділянки, що є власністю держави та органів місцевого самоврядування. Їх можна лише орендувати.
Якщо власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення хоче продати землю, завжди право на її придбання перед іншими особами має спершу держава.
Земельну ділянку (не більшу за 300 гектарів) сільськогосподарського призначення може купити лише селянин (фермер), що проживає в цій ґміні мінімально 5 років і він зобов’яжеться, що буде фермером далі (принаймні 5 років). Упродовж 5 років він цієї діляник продати не може.
Аби іноземець міг придбати земельну ділянку (іншу ніж державну чи сільськогосподарського призначення), він мусить отримати дозвіл від міністра внутрішніх справ. Звільнені з цього обов’язку є громадяни ЄС та громадяни інших країн, що проживають у Польщі га постійній основі (дозвіл на стале перебування та статус довгострокового резидента ЄС) 5 років.
У підсумку:
1) земельну ділянку з державних ресурсів купити будь-кому (чи поляку, чи іноземцю) – не можливо,
2) земельну ділянку сільськогосподарського призначення купити будь-кому (чи поляку, чи іноземцю), хто не зв’язаний з ґміною та провадженням сільськогосподарської діяльності в ґміні принаймні десять років – не можливо,
3) земельну ділянку на території 10% всієї решти площі Польщі без дозволу міністра іноземцю купити не можливо (хіба, що він громадянин ЄС, або проживає на постійній основі принаймні 5 років).
У Польщі насправді немає ринку земельних ділянок, бо держава оборіт земельними ділянками блокує. Чи це зміниться? Не думаю. Бо це закони з 20 років минулого сторіччя. Діють уже 99 років.
А що в Україні?
Ну, що ... ЗЕ!