ЕВОЛЮЦІЯ НЕМОЖЛИВА РЕВОЛЮЦІЯ

Можна довго і емоційно переконувати один одного де саме має стояти крапка в такому реченні. Але варто спробувати зрозуміти аргументи...

варто спробувати зрозуміти аргументи кожної з сторін. Одні стверджують, що революції ніколи не давали позитивного результату, призводили до великих жертв і розвалу інфраструктури. Як приклад приводять жовтневий переворот 1917-го року, здійснений бандою більшовиків у Петрограді. Більш просунуті - пригадують Велику Французьку Революцію 1789-1799 років, в результаті якої до влади у Франції прийшов Наполеон. І в обох цих історіях - ріки крові, розруха і відчай, через який пройшли народи. які піднялись на боротьбу за своє краще майбутнє. Революція - страшна річ, небезпечна, нею завжди скористаються зовнішні сили в своїх інтересах, вирішуючи свої задачі за рахунок простих людей, які прагнули Свободи, Справедливості і права на гідне життя. Краще, кажуть вони, розвивати країну еволюційно, поступово вирішуючи проблеми і покращуючи умови життя більшості громадян...
Інші говорять, що еволюційний розвиток України за 27 років поставив її на край прірви і продовження еволюції Україна просто не може собі дозволити. У 1991 році Україна мала найбільшу в Европі територію, найбільші в Европі природні ресурси, 52 мільйони населення з високим рівнем освіти і тривалістю життя, у спільній власності яких були всі сільськогосподарські землі, величезні промислові підприємства від важкої металургії до ракетно-космічного комплексу. При цьому Україна мала нуль фінансових зобов'язань перед зовнішніми кредиторами. Результати еволюційного шляху можемо легко оцінити за цими ж самими показниками на 28-й рік еволюції: частина території - втрачена, 32-35 мільйонів населення, тільки третина з яких має роботу, приблизно 80% с\г землі - виведено з спільної власності, приблизно 80% надр і промислових підприємств - продані. Борги перед зовнішніми кредиторами сягають 110-120 млрд. $, які доведеться віддавати за рахунок кожного громадянина. Якщо продовжити еволюційний шлях, через чергові 27 років в Україні залишаться тільки пенсіонери, держслужбовці і силовики. Але таке суспільство не зможе втримати кордони, не буде кому і заради чого боронити цю землю і територію України розберуть сусіди для своїх потреб...
Обидві позиції мають чітке обгрунтування і кожний, хто стає на одну чи іншу позицію, може логічно довести свою правоту у будь-яких суперечках. Але ж нам не власну правоту важливо довести, а знайти вихід для України і українців, яким вона болить. Для цього маємо вийти за межі своїх стереотипів, і почати спокійну розмову один з одним про наші спільні прагнення і задачі, які має вирішити Україна в найближчі роки...
Можливо, тільки заспокоївшись, ми побачимо, що справжню революцію зробив Лі кван Ю у Сингапурі, Піночет - у Чілі, Мустафа Кемаль - у Османській Імперії, а Наполеон - у Франції. Справжню Революцію зробив Конрад Аденауер у повоєнній Германії. Справжня Революція - це те, що зробили поляки, обравши і довіривши державний апарат "соціалістичної" Польщі Леху Валенсі. Справжню Революцію зробив Вацлав Гавел у Чехії та Михайло Саакашвілі з Кахою Бендукідзе у Грузії...
А еволюційно розвиваються більшість країн Африки та Азії, де-які з них вже більше ста років, як отримали незалежність...
Україна не має ресурсів на еволюційний шлях, але і "велика бандитська революція", яку реалізували більшовики в Російській Імперії сто років тому, за активної підтримки зовнішніх сил - цей варіант нам теж не підходить.
Еволюційно-революційний шлях - єдиний варіант, який у нас залишився. Стрімкі зміни принципів, норм і правил спільного життя українців, модернізаційний стрибок в економіці і фінансах, тверда воля і високі ідеали революційної організації, яка візьме на себе відповідальність за долю України і отримає кредит довіри з боку суспільства на важкий перехідний період у три-п'ять років - це єдиний шлях, який нам залишився в умовах, коли ніхто в світі більше не зацікавлений у збереженні державності України і гідному житті українців.