Сьогодні помітив одну цікаву деталь, яка чи не вперше сталась в історіі України: всі ці свіжі «недо-гекачепісти», виступаючи з трибуни Верховної Ради у своїх стандартник ролях, відповідаючи на запитання залу, якось ображено губились на трибуні, а місцями, навіть, пробували червоніти і хапати ротом повітря... Виступаючі звикли, що за свої ролі вони традиційно отримують бурхливі оплески, захоплені погляди присутньої челяді і «квіти на сцену». А сьогодні... сьогодні роль постійно давала збій, не спрацьовувала і за нею постійно проступала постать самого актора....
Коли цинічний і зверх жадібний бізнесмен, закоханий у себе і розмір свого сейфу з грошима, раптом бачить, що публіка не реагує на роль «Верховного Головнокомандувача переможця парадів», незважаючи на гарно поставлені металеві нотки в голосі і оголошений перелік страшних кар ворогам - йому стає страшно... 
Коли колишній комсомолець, а потім , багато років - соратник Тимошенко і начштабу її партіі, «поранений на сцені Майдану» зрадивший свого патрона і свою країну в обмін на мережу обмінних пунктів і ломбардів, відчуває, що роль «кривавого пастора» вже не лякає зал, а відверто смішить і викликпє відразу... 
Коли радянсько-ригівський генерал, який краде у власних солдат і мимоходом відправляє іх на даремну смерть, бачить, що роль «Головнокомандувача Збройних сил України» не спрапрацьовує, він починає зависати, червоніти з переляку, намагаєтися тягнути час, щоб не відповідати на запитання про Ілловайський котел, а весь зал бачить на трибуні справжнього Вітю-катафалка...

 

Владислав Оленченко

- Война с Россией уже давно идет на территории США и ЕС
- Когда Украина, наконец-то, ощутит американскую помощь?
- Обещания вселяют надежду: когда Украина получит истребители F-16
- Потери российских оккупантов в наступлении и ресурс на перспективу
- Пропагандонство: три парадигмы путинского телевидения
- Где грань: две ключевые способности генеративного ИИ
- Четыре крупных банка Китая перестали принимать юани из России