Olena Mozgova

Навесні 2006 року міністр з координації реформ Каха Бендукідзе відвідав свою маму в 9-й лікарні Тбілісі. Залишається тільки гадати, що він там побачив, але після цього всі його думки були зайняті реформуванням системи охорони здоров’я.

Була зроблена програма «100 нових лікарень», згідно якої розпочалася приватизація старих лікарень різними фірмами, які працювали в сфері охорони здоров’я.

Ці лікарні побудовані та приватизовані в основному страховими компаніями, які як раз надають послуги своїм клієнтам в цих установах.

До слова, страхова медицина у країні знаходиться на дуже високому рівні та значна частина населення користується її перевагами.

Громадяни самі вибирають — звертатися за страховкою в приватну кампанію, або ж оформляти державну страховку. Але на практиці більшість грузинів надають перевагу саме державі.

Грузини користуються державною медичною страховкою в залежності від рівня доходів: чим вони менші, тим більше видатків покриває держава.

Пільговики (діти до п’яти років, пенсіонери, військові, педагоги, студенти та люди з інвалідністю) взагалі ні за що не платять. А люди з доходами більше 40 тисяч ларі ($16,5 тис.) на рік не отримують державну медстраховку і можуть користуватися лише деякими державними програмами.

Люди з середнім доходом — від 900 до 3700 ларі на місяць ($373—1535) не платять за невідкладну допомогу, послуги сімейного лікаря і кардіограму, а на решту послуг отримують 50—90% знижки.