Зараз усім тяжко! Тому, люди, будь-ласка, утримайтеся від зрадо#обства

Насправді, ті, хто плодить відчай – паразити. Щоб стало легше їм самим, вони вганяють у відчай і висмоктують емоції тих, хто їхні зрадойобські висери читає. Збираємо себе докупи, люди. Ми пройшли найтяжче. Вистояли в найстрашніші часи. Зараз йдемо до перемоги

Зараз усім тяжко. На наші переживання про війну, близьких, накладається осінь, холод, мало сонця, короткий день.

Будь ласка, утримайтеся від зрадойобства. Всі ці репости вигаданих історій про "м'ясні бригади", як погано на фронті, які погані люди в тилу – вони не допомагають.

Вірніше, допомагають, але тільки самому зрадойобу – вихлюпнув із себе зраду і, ніби ти вже не просто диванний воїн, а викривач, борець, народний трибун.

Насправді, ті, хто плодить відчай – паразити. Щоб стало легше їм самим, вони вганяють у відчай і висмоктують емоції тих, хто їхні зрадойобські висери читає.

Якщо ви думаєте, що російська іпсоха про "м'ясні бригади" з'явилася восени випадково, то ніт. Не випадково. Вони хотіли вкинути це саме восени, коли тяжко, коли навіть в мирний час всі в депресії.

Не допомагайте окупантам. Не поширюйте пости, від яких опускаються руки. Ви ж розумієте, що як тільки боєць опускає руки, йому зразу прилітає в табло? Хіба в цьому наша ціль? Хіба ми хочемо отримати в табло, а не перемогти? То чому зневірюємося і вганяємо в зневіру інших? В чому сенс?

Хочеш підтримки? То піди обніми чоловіка чи дружину, дітей, друзів, батьків. Зроби щось корисне, щоб люди похвалили. Але не зрадойоб!

Вчора говорив з другом з фронту. Він каже: не знаю, як так виходить, бо їх більше, зброї в них більше, боєприпасів більше, але ми їх їб#мо!!! І сміється.

Збираємо себе докупи, люди. Ми пройшли найтяжче. Вистояли в найстрашніші часи. Зараз йдемо до перемоги. Вона не буде легкою, буде багато втрат, але ми переможемо! Ми будемо жити в своїй, вільній, сильній, щасливій країні. Ми маємо пишатися собою за те, що вже зробили і за те, що ще зробимо.

Сергій Марченко