Останнім часом майже не пишу своїх аналітичних постів. Це тому, що нічого реального про наші успіхи, на жаль, написати не можу. А дратувати читачів сумними пророцтвами та переліком багатьох помилок, які і без мене достатньо відомі, не бачу сенсу.

Наш наступ на півдні все ще не призвів до навіть оперативно-тактичного прориву ворожої оборони. Що дало агресору можливість створити ударний кулак на куп'янському напрямку і почати там масований наступ, підкріплений великої кількістю бронетехніки. Наши тримають оборону.

Недоімперія налагодила постачання комплектуючих і значно збільшила виробництво ударних безпілотників, а також ракет всіх видів. Як наслідок, їх атаки української інфраструктури і воєнних об’єктів, на жаль, стають дедалі відчутнішими.

І головне: поки що не бачу дій нашої Ставки Верховного Головнокомандувача і влади загалом, які б дозволили швидко і надійно виправити загрозливу ситуацію, що складається. Дуже показний приклад: нещодавно наші неадекватні депутати створили міжфракційне об’єднання «За вільну Венесуелу». Тобто, існування демократичної Венесуели їх турбує, а от демократичної України, здається, не дуже.

Офіс президента давно стягнув до себе всі важелі управління країною, фактично дозволивши іншим гілкам стояти осторонь і, склавши руки, чекати результату. Ну, хиба що займатися якимсь напівкорупційним тендером.

Тому зараз вся відповідальність саме президентові Володимире Зеленському і тих, ким він себе оточив. А момент, без перебільшення, знов один із критичних.

Олександр Кочетков

- Сейчас Киев - город печали и радости, город поломанных игрушек...
- Президент Зеленский: Должны сорвать наступательные операции РФ
- Кто бросит в "раскаленную печь" демона украинской коррупции?
- ВСУ уничтожили более 1300 русских п#доров-оккупантов за сутки
- Удары по НПЗ вредят России больше западных санкций - СМИ
- Почему украинские мужчины-уклонисты тонут в Тисе
- В Украине изменен порядок бронирования от мобилизации