Іловайськ- то мала бути БРАТСЬКА МОГИЛА, яка б пояснила країні, навіщо потрібні Мінські перемовини

І Хомчак повинен був стати ОДНИМ З ТИХ, хто залишився б в ній

«Все, що я міг зробити, я зробив. Моя проблема в тому, що в Іловайську я залишився живим», - генерал Хомчак.

Слова, які сказав в інтерв'ю начальник Генерального штабу досить легко перевірити. Але для цього їх треба порівняти не з фейкамі доніків, бірюкових, вовняків, муженок і тисяч обдурених ними людей. Не з матеріалами розслідування ГПУ, які Юрій Луценко досі ховає від українців під грифом «секретно». А з матеріалами розслідування слідчої комісії ВР у вересні 2014. Вони якраз у відкритому доступі (https://bit.ly/2IGIOyz). Цей пост для розумних, розважливих людей, які не бояться лонгридів )

1. ПЛАН ОПЕРАЦІЇ.

«План операції по наступу на м. Іловайськ Донецької області розроблявся в перших числах серпня поточного року під керівництвом Командувача оперативного командування "Південь" генерал-лейтенанта Хомчака Р.Б., який є керівником Сектору Б». В подальшому штабом АТО (Муженко) було затверджено рішення "Про проведення військової операції по розгрому основних сил незаконних збройних формувань в м. Іловайск і узяттю його під контроль». Проведення зазначеної операції було ЧАСТИНОЮ ПЛАНУ ШТАБУ АТО по оточенню Донецька через Іловайськ і далі на Зугрес із завданням перерізати трасу Шахтарськ-Донецьк».

2. ШТУРМ

«Задача по блокуванню Іловайська, поставлена генералом Хомчаком Р.Б., підрозділам ЗСУ, була виконана». Перша спроба входу (штурму) в Іловайськ з двох напрямків відбулась 10 серпня і стикнулась з замаскованим укріпрайоном сепаратистів і замінованими ділянками. Далі, 16 серпня в селищі Урзуф на базі батальйону "Азов" пройшла спільна нарада за участю генерала Хомчака Р.Б., заступника міністра внутрішніх справ Ярового С.А. і командирів чотирьох батальйонів, на якій було узгоджено новий план операції по заходу в Іловайськ, призначеному на 18 серпня. Через півтори години після доповіді керівництву АТО, зробленого за підсумками наради генералом Хомчаком Р.Б., останній ОТРИМАВ ЗАВДАННЯ ШТАБУ АТО почати наступ 17 серпня, тобто на добу раніше.

О 05.00 17 серпня на точку збору прибули генерал Яровий С.А. і батальйон "Донбас", який відразу приступив до виконання завдання. Із запізненням на кілька годин прибув батальйон "Дніпро-1". Не прибули батальйони "Азов" і "Шахтарськ", командири яких заявили, що ніякі нові уточнення їх не цікавлять і вони будуть на місці в понеділок (18 серпня). Батальйон "Донбас" за підтримки 6 БМП роти капітана Кошуби пішов виконувати завдання, не маючи запланованої підтримки з трьох боків. Після цього, пішов батальйон "Дніпро-1", але не спільно з "Донбасом", як планувалося раніше, а по маршруту, наміченому для відсутніх батальйонів "Азов" і "Шахтарськ". На думку курівника Сектору Б генерала Хомчака Р.Б. цілком взяти Іловайськ можна було за 2-3 дні, ЗА УМОВИ, ЩО ВСІ СИЛИ, які були заплановані для участі в операції, ПРИБУЛИ б СВОЄЧАСНО і стали до виконання поставленої задачі. На наступний день в зону Іловайська замість батальйону "Шахтарськ" прибули лише його представники. Далі, батальйон "Азов", який прибув в зону Іловайська на добу пізніше, до виконання завдання приступив лише 19 серпня і незабаром вийшов з бою остаточно. Батальйон "Дніпро-1" після деяких коливань спільно з батальйоном "Донбас" зачистив половину Іловайська, однак на другу половину міста СИЛ НЕ ВИСТАЧАЛО. Тоді, на підтримку в Іловайськ прибули батальйони МВС "Миротворець", "Івано-Франківськ", "Херсон" та рота "Світязь", озброєні стрілецькою зброєю, а не підрозділи Збройних Сил. В цей же час, 20 серпня Інформаційно-аналітичний центр РНБОУ ПЕРЕМОЖНО РАПОРТУВАВ про повний контроль українських силовиків над Іловайськом»
—————-
Далі я отримую поранення і мене разом з двома іншими пораненими евакуюють в Дніпро в лікарню імені Мечникова. Місто частково взяте, РНБО відрапортувало, що взяте повністю. Але додаткових сил не дають (доповнення автора).
——————

3. ВТОРГНЕННЯ

«За заявою генерала Хомчака Р.Б., 24 серпня він з неофіційних джерел отримав інформацію про перетин державного кордону декількома колонами російської бронетехніки чисельністю по 80-100 одиниць. До полудня 24 серпня, російські війська силами самохідних артилерійських установок ударили по тилах Сектору Б, розташованих в Секторі Д, а до вечора 24 серпня підрозділи 51-ї бригади вже взяли в полон перших 10 російських десантників з 331 полку повітрянодесантних військ Росії, переданих потім в штаб АТО. В період з 25 по 27 серпня генерал Хомчак Р.Б. НЕОДНАРАЗОВО ЗАПИТУВАВ У ШТАБУ АТО РІШЕННЯ. Необхідно було або істотно посилювати угрупування, розривати кільце оточення і остаточно брати Іловайськ, або терміново виходити з котла. Всі ці дні керівництво іловайського угрупування отримувало тільки один наказ – "Триматися і чекати підмоги!". ТАК БУЛО ВТРАЧЕНО ЧАС.

У штабі АТО не могли не знати про критичну ситуацію із забезпеченням оточеного іловайського угрупування. Закінчилися 82-мм міни до мінометів, які були на озброєнні батальйонів, практично скінчились патрони, вода і продовольство. Кільце оточення ущільнювалось на очах. Бійці і командири через рідних і близьких намагалися достукатися до політичного і військового керівництва країни і вимагали направити в Іловайськ підмогу. Під Адміністрацією Президента і Генеральним штабом відбулись багатолюдні пікети з вимога терміново прийняти необхідні рішення.
Представники Адміністрації Президента і Генштабу на цих мітингах 28 серпня переконували солдатських матерів і дружин, що допомога йде. Командирам іловайського угрупування до вечора 28 серпня НЕ ДАВАЛИ КОМАНДУ НА ВИХІД, переконуючи, що допомога йде. До початку оточення Іловайська військами Російської Федерації первісний задум штабу АТО про оточення Донецька та перекриття траси Шахтарськ-Донецьк втратив сенс. В умовах, коли для повного взяття міста нашими військами не вистачило сил, утримувати частково зайняте місто в умовах масованого вторгнення російських військ і неможливості забезпечення нашого угрупування, також не мало сенсу.
У такій ситуації невжиття керівництвом АТО своєчасного вирішення про виведення військ з оточення виглядає злочинним...».
————

Я можу продовжувати цитування цього звіту нескінченно. Але бажаючі зрозуміти, що сталося в Іловайську, можуть просто відкрити його і прочитати. Там є відповіді на всі питання. Там чітко встановлено, що операція планувалася ЗСУ, затверджувалася штабом АТО, в ній брали участь підрозділи ЗСУ, НГУ, МВС. І рапортували про взяття Іловайська НЕ Семенченко з Хомчаком, Коломойським і Бутусовим, а РНБО. І висновки, які робить комісія, на людській мові звучить так: Маючи кадрові частини ЗСУ з важким озброєнням Муженко кинув на штурм Іловайська легкоозброєних добровольців. А вони, навіть неповним складом, не загинули, а обійшли укріпрайон і взяли половину міста одним ударом. Потім цим добровольцям не давали підкріплень, щоб вони могли повністю взяти місто. Потім їх не виводили з міста, незважаючи на вторгнення військ РФ. І два дні готувалися до параду і не реагували на рапорти Хомчака і вимоги родичів солдатів про допомогу. Легко зрозуміти, що було потім. Погодивши маршрут виходу під час прямих переговорів з Генштабом РФ, Муженко фактично відправив все угруповання в заздалегідь підготовлену засідку. Ну і про зелений коридор там багато чого написано.

Це мала бути БРАТСЬКА МОГИЛА, яка б пояснила країні, навіщо потрібні Мінські перемовини. Навіщо потрібні поступки РФ, сепаратистам, а потім і торгівля з ними. Все те ж саме потім намагалися повторити і в Дебальцево. І Хомчак повинен був стати ОДНИМ З ТИХ, хто залишився б в цій могилі. Те, що ми не загинули в Іловайську - це і моя проблема теж. Не було б всього того потоку лайна, зараз висіли б героїчні фото. А порошенко зі свинарчуками клялися б іменами загиблих. У тому числі, і нашими. Але раз Бог розпорядився по іншому, ми повинні домогтися відкритого суду. Щоб люди дізналися правду. Не тільки заради покарання. Не тільки заради справедливості. А щоб таке більше не повторилося. Нескорене зло - повертається. Новими смертями воїнів і сльозами їх матерів.