Розумові вправи для вільних. Спробуйте відповісти, що важливіше — воля чи мова? - Олександр Кочетков

Знаю, що питання викличе у реєстрових націоналістів ідіосинкразію

Дивно, але далеко не всі читачі змогли (забажали?) вирізнити мислення і діяльність в одному з моїх постів. Хоча різниця наочна.

Перший випадок — це про неупереджене всебічне осягання минулого, сучасного й прийдешнього світу і стратегування на підставі цього процесу. І тут неприпустимі жодні штучні обмеження і забобони, національно-патріотичні зокрема, бо не буде результату. А другий — це реалізація результатів мислення, де патріотизм як конкретні дії на користь України не просто можливій, а й необхідній.

Попустило трішечки патріотів? Тоді, щоб не розслаблялися, практичний приклад мислення по вашій тематиці. Спробуйте відповісти, що важливіше — воля чи мова? Тобто, якщо постане, не дай Боже, вибір між збереженням незалежності України або збереженням солов’їної — що обрати?

Знаю, що питання викличе у реєстрових націоналістів ідіосинкразію.

Так-так, я чув, що це нерозривні сакральні поняття: без мови не може бути справжньої України, без вільної України зникне українська мова, мова боронить Україну, вороги України в першу чергу нападають на мову, не чіпайте святе брудними промосковськими руками, бла-бла-бла...

Примітивний, на рівні дітсадочку, але зручний ідеологічний конструкт. Дозволяє будь-кого таврувати ворогом України на підставі незнання /невживання мови.

Але якщо застосувати хоча б елементи мислення, то конструкт виявиться абсолютно хибним.

В радянський період ми втратили незалежність, втратили волю, але мова залишалася — у діаспорі і колоніальних практиках Москви. В Україні була послідовна русифікація, але залишалося навчання українською, видавалися мовою книги, журнали та газети, у кожному обласному центрі був український театр і так далі.

Коли кремлівські агресори проектували “малоросію” на сході і півдні України, вони, звісно, збиралися максимально підвищити статус російської мови за рахунок української, але не планували повністю забороняти українську, щоб не провокувати додаткової напруги.

Я вам більше скажу. У медведчуківський ОПЗЖ достатньо україномовних функціонерів, які тягнуть нас під Росію щирою українською! Виявляється, мова може бути використана проти волі, проти незалежності, проти України.

Щоб уникнути когнітивного дисонансу, достатньо визнати, що воля і мова — складно пов’язані, але не тотожні поняття. І до певної міри можуть бути відокремлені. Мова — перш за все, маркер культурної самоідентифікації. А от національну самоідентифікацію визначає, в першу чергу, відношення до незалежності України. Якщо людина визнає беззаперечний пріоритет незалежності як запоруки успішності, заможності, цивілізованості країни — вона є українцем/українкою.

Це так сьогодні, мислення підказує, що завтра може бути по-іншому.

Воля більш вразлива, натомість мова здатна виживати в надскладних умовах. Наприклад, Римської Імперії давно нема, а латина живе. Тому першочергово треба боронити волю як незалежність. Саме такий вибір інтуїтивно зробило українське суспільство в 2014 році, коли захищати Україну люди домовлялися українською, російської, угорською, польською, грузинської, навіть івритом. Чим і були зруйновані плани Кремлю.

До речі, фетишизація мови іде від діаспори. Вони поїхали, але намагалися бути з Україною, зберігати її, допомагати їй. На чому діаспорці могли практично зосередитися? Зберігати культуру — складно і дорого, мову простіше, це можна робити у побуті. Але щоб підняти самооцінку, відчувати себе національними рятівниками, в діаспорі поступово почали ототожнювати українську мову і Україну як таку. Цілком природний процес.

То де я виходжу за межі формальної логіки та загальновідомих фактів?

Тоді домашнє завдання для національно-патріотичної спільноти: поясніть (собі, не мені!) у рамках вашого дискурсу світовий тренд щодо створення мультінаціональних мегаполісів, які поступово заміняють державу. А ми що, так і будемо плентатися у ар'єргарді прогресу?

Олександр Кочетков

P.S. Наталия Ули: Вот закончится война с Россией, на чем они будут спекулировать? Кто у них тогда будет виноват? Любой язык не приватизирован никем. На каком языке человек хочет говорить, это его выбор. Хочешь понимать, что говорят в других странах, учи английский, как минимум. Чем больше языков человек знает, тем легче ему общаться с миром, да и уровень его культурный повыше. Вопрос языка-абсолютно искусственная проблема. Пока Порох не начал эту всю мовную манипулятивную пропаганду, все отлично друг друга понимали. Жили без ненависти и вражды. Вопрос мовы важен для двух категорий людей: манипуляторов, преследующих свои цели, и закомлексованных особей, которые хотят себя возвысить за счет травли других, которые говорят на языке агрессора, якобы. Причем тут агрессор? Русский язык и культура принадлежат миру. Русский народ разный. У меня масса друзей ненавидящих путина и эту войну. Полный бред огульно хаять любой народ или язык. Это все убогое мышление узких лбов. Причем в стране их меньшинство, но они крикливые, агрессивные и малокультурные. О мышлении я молчу. Бывает какой нибудь жлобок из глухого села прилезет к тебе на страницу: а чого не на мові? А ты кто такой? Никто...Но как же ему приятно "покомандовать" кем-то хоть такиим образом. Это ж удел маленьких людей - возвысить себя, пытаясь унизить других. Я бывала в большинстве стран мира. Для них языковой вопрос - дикость и нецивилизованность. Как и оголтелый национализм. Все эту националистическую пену поднял на щит петя, дав фас своим ботам, те раздули истерию и начали травлю в сетях. Ее подхватили незрелые умы - и понеслось. Чего добились? Вражды и разобщенности общества. Это "очень помогает" строить сильную и процветающую страну. Что же касается полного бреда про то,что мол если все будут говорить на мове, то у путина не будет повода прийти защищать русскоязычных. Вы серьезно ? На каких идиотов это рассчитано? Да если путин всерьёз захочет , его ничего не остановит. В Грузии и Сирии тоже мова мешала? И еще...Языковой вопрос в 21 веке - это атавизм, дремучесть и признак незрелости..

Я коренная киевлянка училась в украинской школе, знаю украинский отлично. Но...если меня начинают пытаться заставить говорить,то я из принципа не стану. Никто не может нарушать мои права и свободы. Это раз. Никогда насильно вы не привьете любовь к языку. Хотите,чтоб люди учили и говорили,мотивируйте мягко и ненавязчиво. Если вы насилуете кого-то, ожидайте обратную реакцию 100%.